Add parallel Print Page Options

Вступ

Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.

Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання,
    щоб осягнути зміст висловлювань,
    які ведуть до розуміння.
Вони допоможуть дістати науку й прозріння,
    праведність, справедливе й чесне життя,
щоб дати нелукавому прозорливості,
    молодим—знання та розважливість.
Нехай мудрий теж почує і набереться знань,
    а розумний дістане поради,
як збагнути приказки й дива,
    слова мудреців та їхні таємничі вислови.
Шана до Господа—це благання знань;
    невігласи нехтують мудрістю й настановами.

Соломонові поради його сину

Сину мій[a], прислухайся до настанов батька свого
    й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення—
це гарний вінок із квітів для твоєї голови
    й намисто на шию.

Застороги проти лихого товариства

10 Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники,
    не поступайся їм.
11 Якщо вони говорять:
    «Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку
    і вполюємо невинних,
    пустимо їм кров безпричинно.
12 Проковтнемо їх живцем, як Шеол,
    згубимо невинних, як могила.
13 Ми знайдемо різноманітні цінні скарби,
    наповнимо домівки свої награбованим добром.
14 Ти матимеш добру частку здобичі—
    між усіма розділимо багатство».

15 Сину мій, не водися з ними.
    Не ставай на їхній шлях,
16     бо їхні ноги прямують до зла,
    бо вони спішать пролити кров.
17 Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18 Ці люди чатують у засідці,
    щоб дочекатись власної крові.
    Вони влаштовують засідку на власне життя.
19 Такий кінець спіткає кожного,
    хто зазіхає на чуже добро.
Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.

Добра жінка—мудрість

20 Мудрість[b] гукає на вулиці,
    підносить голос у людних місцях,
21 лунає на гомінкому перехресті,
    при вході до міської брами, промовляє таке:

22 «Доки ви, невігласи,
    будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
    Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23 Якщо ви зважите на мій докір,
    тоді я відкриюся перед вами,
    сповіщу вам свої міркування.

24 Бо я закликала вас,
    але ж ви відмовлялися слухати,
    я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25 бо ви зневажили всі мої поради,
    і на моїх докорів не слухали.
26 Тепер уже я посміюся з ваших бід,
    я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27 Коли вас поглине страх, немов буря,
    коли закружляє вас вихор нещасть,
    коли зваляться на вас лиха та муки.

28 Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
    тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29 За те, що ненавиділи пізнання
    і не зважилися шанувати Господа,
30 що не сприйняли моїх порад
    і відкинули мої докори,
31 вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
    і будуть втішені власними дурними порадами.

32 Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
    самовдоволеність дурнів знищить їх.
33 Але той, хто прислухатиметься до мене,
    житиме безпечно, спокійно,
    бо йому нічого буде боятися насильства і зла».

Footnotes

  1. 1:8 Сину мій Книга Приказок, напевно, була написана для хлопчика-підлітка, який готується стати чоловіком. Ця книга навчає, як треба жити тій людині, яка поважає і любить Господа.
  2. 1:20 Мудрість У цій книзі Соломон розповідав про Мудрість і Глупоту на прикладі двох жінок: «Мудрість допомагає служити Господу, глупа—грішити».