Add parallel Print Page Options

12 Оце постанови та закони, які ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав Господь, Бог батьків твоїх, на насліддя його всі дні, які житимете на цій землі.

Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.

І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.

Не робитимете так Господеві, вашому Богові,

бо тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім'я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди.

І принесете туди свої цілопалення, і свої жертви, і свої десятини та приношення рук своїх, і обітниці свої, і дари свої, і перворідних худоби своєї великої та худоби своєї дрібної.

І будете їсти там перед лицем Господа, Бога вашого, і будете тішитися всім, до чого доторкнеться ваша рука, ви та доми ваші, якими поблагословив тебе Господь, Бог твій.

Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, кожен усе, що йому здається справедливим в очах тільки його,

бо ви дотепер не ввійшли до місця відпочинку й до спадщини, що Господь, Бог твій, дає тобі.

10 А коли ви перейдете Йордан і осядете в Краї, що Господь, Бог ваш, дає вам на спадщину, і Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших навколо, і ви сидітимете безпечно,

11 то станеться, на те місце, що його вибере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я Його перебувало там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопалення, і свої жертви, десятини свої та приношення рук своїх, і всі добірні жертви обітниць своїх, що обіцяєте Господеві.

12 І будете тішитися перед лицем Господа, Бога вашого, ви й сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і невільниці ваші, і Левит, що в ваших брамах, бо нема йому частки й спадку з вами.

13 Стережися, щоб не приносив ти своїх цілопалень на кожному місці, яке побачиш,

14 бо тільки на тому місці, яке вибере Господь в одному з племен твоїх, там принесеш свої цілопалення, і там зробиш усе, що я наказую тобі.

15 Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.

16 Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.

17 Не зможеш ти їсти в брамах своїх десятини збіжжя свого, і соку виноградного свого, і оливи своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, і всіх обітниць своїх, що будеш обіцяти, і добровільних дарів своїх, і приношення своєї руки,

18 бо тільки перед лицем Господа, Бога свого, будеш їсти його в місці, яке вибере Господь, Бог твій, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем Господа, Бога свого, усім, до чого доторкнеться рука твоя.

19 Стережися, щоб не залишив ти Левита по всі дні на землі своїй.

20 Коли Господь, Бог твій, поширить границю твою, як Він говорив тобі, і ти скажеш: Нехай я їм м'ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м'ясо, то за всім жаданням душі своєї будеш ти їсти м'ясо.

21 Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.

22 Тільки як їсться сарну й оленя, так будеш їсти його, нечистий та чистий однаково можуть їсти його.

23 Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.

24 Не будеш їсти її, на землю виллєш її, як воду.

25 Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.

26 Тільки святощі свої, що будуть у тебе, та обітниці свої понесеш, і прийдеш до місця, яке вибере Господь.

27 І принесеш своє цілопалення, м'ясо та кров, на жертівнику Господа, Бога свого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику Господа, Бога твого, а м'ясо будеш їсти.

28 Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.

29 Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї,

30 то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я.

31 Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх.

32 (13-1) Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього.

Місця поклоніння Богу

12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.

Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.

Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. 10 Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.

11 Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. 12 Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)[a]. 13 Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. 14 Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.

15 Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. 16 Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.

17 Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. 18 Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. 19 Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.

20 Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». 21 Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. 22 Можеш їсти все це так само, як лань або оленя[b]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. 23 Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. 24 Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. 25 Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.

26 Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. 27 Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. 28 Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.

29 Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. 30 Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». 31 Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. 32 Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.

Footnotes

  1. 12:12 бо не мають… поміж вас Левити не мали своєї частки землі, тож жили з десятини, яку ізраїльтяни приносили як пожертву.
  2. 12:22 лань або оленя Ланей та оленів ніколи не приносили в жертву.