Песнь Соломона 5

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

5 Прийшов я до саду свого, моя сестро,
    моя наречена, зібрав я і мирро й бальзам.
Я їв мед мій добірний
    і пив своє вино із молоком своїм.

О друзі любі, їжте, пийте,
    напийтеся любовних чар.

² Я сплю, та серце моє не дрімає.
    Я чую стукіт! Милий мій прийшов:
«О сестро, мила моя, відчини,
    моя голубко, моє ладо,
бо голова моя росою вкрита,
    волосся мокре від нічних туманів».

⁹ Чим кращий любий твій від інших любих,
    о найгарніша з усіх жінок?
Невже гарніший твій коханий інших милих,
    що ти так палко заклинаєш нас?

¹⁰ Коханий мій—сяйливий і рум’яний,
    його й з десятків тисяч можна розпізнати.
¹¹ Голова його—то щире золото,
    хвилясті кучері, мов ворона крило.
¹² А очі, мов голубки над потоком,
    що в молоці купаються,
    й немов коштовний камінь в дорогій оправі.
¹³ А щоки, наче запашний квітник,
    уста—лілеї, що сочаться мирром.
¹⁴ Руки його, немов палиці з золота,
    оздоблені щедро яшмою.
    Тіло—сапфіром оздоблена кістка слонова.
¹⁵ Ноги—стовпи мармурові на золотім постаменті.
    І вся його постать—могутня й висока,
    до кедрів ливанських подібна.
¹⁶ Дочки Єрусалима, слухайте,
    його розмова—найсолодша,
    він увесь—моє бажання.
Такий він, мій коханий,
    мій коханець, моя любов.