Add parallel Print Page Options

Жінка говорить

Ніч за ніччю на ложі своїм
    я шукаю, кого так кохаю.
    Я шукаю, але не знаходжу.
Я подумала: «Встану й по місту піду,
    вздовж по вулицях та по майданах,
    щоб того розшукати, кого кохаю я».

Я шукала, але не знайшла.
Мене у місті здибала сторожа,
    що містом ходить.
Я спитала їх:
    «Чи бачили того, коханого мого?»

І тільки я пішла від них,
    одразу зустріла я того, кого кохаю я.
Я обняла його й не відпускала,
    поки в дім матері своєї не ввела, в кімнату,
    де зачала вона мене і народила.

Вона промовляє до Жінок

Я присягнутися примушу вас
    газелями чи оленями дикими,
що ви не будете будить кохання,
    допоки не запрагну я його.

Чоловік та його Наречена

Хто то з пустелі йде, немов дими
    жертовного вогню із ладаном і мирром,
    напахчений парфумом від купця?

Поглянь, це Соломонів паланкин[a].
    І воїнів довкола шістдесят—
    це воїни Ізраїлю при ньому.
Усі вони озброєні мечами,
    усі вони досвідчені бійці.
У кожного при боці меч напоготові
    для будь-якої небезпеки уночі.

Цар Соломон зробив цей паланкин,
    для себе спорудив з дерев ливанських.
10 Стовпи його із срібла він зробив,
    оббивку—з золота, сидіння—із пурпуру,
    ще й інкрустований з любов’ю
    дочками Єрусалима він.

11 Дочки Сіону, вийдіть і погляньте,
    на Соломона, на свого царя.
Він у вінці[b], яким вінчала його мати у день весілля,
    в день, коли він відзначав
    щасливе свято свого серця.

Footnotes

  1. 3:7 паланкин Пишні ноші, престол, що переносять раби.
  2. 3:11 у вінці Можливо, мова йде про вінок з квітів.