Add parallel Print Page Options

Радість на небесах

19 Після цього почув я звук гучний, що лунав з небес, немов численний натовп. І люди ті співали:

«Алілуя![a]
Перемога, слава і сила належать нашому Богу,
    бо суд Його—праведний і справедливий.
Він засудив розпусницю велику,
    котра розпустою своєю поганила світ.
Бог помстився за смерть слуг Своїх,
    яких вбила вона».

І далі співали вони:

«Алілуя!
    Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».

Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:

«Амінь! Алілуя!»

Потім з престолу долинув голос, який казав:

«Славте Бога нашого,
    всі, хто служить Йому!
Славте Бога нашого,
    великі й малі й усі, хто шанує Його!»

Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:

«Алілуя!
    Господь, наш Всемогутній Бог царює.
Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога,
    бо час настав—весільний час Ягняти.
І Його наречена[b] вже
    для Нього приготувалася.
Їй дозволили вбратися у шати
    з чистого й сяйливого полотна».

(Полотно—то праведні вчинки святих людей Божих).

І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».

10 Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса—то дух пророцтва».

Вершник на білому коні

11 Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює. 12 Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого. 13 Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже».

14 Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях. 15 Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога. 16 На вбранні Його і на стегні було написане ім’я:

«ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ».

Знищення звіра і лжепророка

17 Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято, 18 щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих».

19 І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська. 20 Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу[c]. Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро. 21 Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.

Footnotes

  1. 19:1 Алілуя Це слово перекладається як «слава Богу» або «Хвала Богу». Також у 3, 4 та 6 віршах.
  2. 19:7 Його наречена Мається на увазі «Його церква».
  3. 19:20 образу Або «боввану», чи «ідолу».

19 По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,

правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!

І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!

І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!

А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!

І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!

Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!

І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.

І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!

10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.

11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.

12 Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

13 І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

14 А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.

15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!

16 І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.

17 І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,

18 щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...

19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.

20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...

21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...