Add parallel Print Page Options

Падіння Вавилона

18 Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася славою його. Він вигукнув могутнім голосом:

«Упав! Упав великий Вавилон[a],
    розпусниця велика!
Стала вона притулком демонів,
    оселею всіляких злих духів,
    нечистих птахів і огидних тварин.
Бо напоїла всі народи вином
    Божої люті за її розпусту.
Царі земні чинили з нею перелюб,
    а купці всього світу багатіли з великої розкоші її».

Тоді я почув інший голос, що линув з небес. І мовив він:

«Народе мій, виходь із міста цього,
    аби не бути співучасником її гріхів,
та не постраждати від того жахливого покарання,
    яке буде наслане на неї.
Бо неба досягли гріхи її,
    та Бог не забув усі її гріховні вчинки.
Відплатіть їй, розпусниці, за те,
    як вона зазвичай поводилася з вами,
    відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила.
І келих вина приготуйте
    їй, міцнішого удвоє, аніж був той,
    що готувала вона вам.
Дайте їй стільки страждань і горя,
    скільки мала вона слави й розкоші.
Вона ж сама собі говорить:
    „Сиджу собі царицею. Я не вдова
    і горя я не знатиму ніколи”.
За все те в день один впадуть на неї біди:
    смерть, горе й голод.
Вона горітиме у вогні,
    тому що Господь Бог, засудивший її—могутній».

Жалобний плач за Вавилоном

Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі. 10 Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:

«Горе, горе тобі, о велике місто!
    Могутнє місто Вавилон!
Зненацька впала на тебе кара».

11 Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів: 12 ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру, 13 ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:

14 «Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало.
    Вся розкіш і пишнота втрачені
    й ніколи не повернуться знов».

15 Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:

16 «Горе, горе великому місту-розпусниці!
    Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру.
І прикраси на ній були із золота,
    коштовного каміння та перлів.
17 І все багатство це загинуло водночас!»

Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе,—усі трималися осторонь. 18 Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?» 19 Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:

«Горе, горе великому місту, великій розпусниці!
Всі, хто мав кораблі на морі,
    збагатилися завдяки її багатству,
    але загинула вона водночас!
20 Радійте, о Небеса!
    Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі!
Бо вчинив Бог суд над нею
    за все, що вона вам зробила!»

21 Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:

«Так саме і велике місто Вавилон
    буде безжалісно скинуте,
    і вже ніхто його не побачить.
Ніколи більше не повстане воно.
22 Ніколи там більше не гратимуть кіфари,
    не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм!
Ніколи не побачите там ніякого ремісника,
    і не почуєте звуків жорна.
23 Ніколи не засвітиться свічник.
    Й ніхто ніколи не почує сміху молодят.
Купці твої були сильними світу цього.
    І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.
24 Ти, Вавилоне, повинна у смерті пророків,
    а також святих людей Божих і всіх,
    хто був убитий на землі».

Footnotes

  1. 18:2 Вавилон Оскільки Вавилон порівнюється з розпусницею, далі використовується жіночий рід замість чоловічого.

18 Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.

І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,

бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!

І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.

Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.

Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!

Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!

І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.

10 Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!

11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,

12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,

13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!

15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,

16 і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,

17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,

18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?

19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!

20 Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!

22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!

23 І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

24 Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...