Add parallel Print Page Options

Поклоніння бовванам веде до загибелі

Сурму свою приклади до уст та сповісти тривогу,
    орел над домом Господа кружляє,
    бо вони зламали Мою Угоду й Закон Мій.
Вони до Мене звертаються:
    «Мій Боже, ми, Ізраїль, знаємо Тебе».
Ізраїль відштовхнув добро,
    тож ворог переслідує його.
Вони призначили царів, яких не обирав Я,
    вельмож собі обрали без схвалення Мого.
Із золота й срібла свого
    вони собі бовванів наробили,
    тож і відштовхну Я їх.
Самаріє, зі зневагою тельця твого відкинув Він,[a]
    Господь палає гнівом проти них.
    Допоки будуть вони нездатні очиститися?
Бо ізраїльський ремісник виготовив їх, а не Бог.
    Тельця Самарії напевно розбито буде на шматки.
Вони сіють вітер і пожнуть бурю.
    Посіяне ними зійде,
    та не матиме колосся й хліба не вродить.
Навіть якщо й дасть трохи хліба,
    він дістанеться чужинцям.
Ізраїль знищено, покинутий він між народів,
    як спорожнілий глечик.
Ефраїм затявся, що піде до «коханок»[b] своїх,
    він, мов той осел, що йде куди захоче,
    пішов до Ассирії.
10 Ізраїль коханок навіть понаймали між народів!
    Тепер же Я зберу народ цей весь докупи.
Вони уже нездужають від дані,
    яку дають царю й його вельможам.

Ізраїль забув Бога й поклонився бовванам

11 Хоч Ефраїм жертовників намножив,
    аби позбутися своїх гріхів,
але вони жертовниками стали,
    щоб саме гріх чинити там.
12 Хоч Я і написав йому Свої закони,
    він їх сприймає, як чужинське щось.
13 Мої дари вони приносили у жертву[c]
    й пожертвуване м’ясо їли.
Господь їх не приймає!
    Тепер Він пригадає всі провини їхні,
    і покарає їх за всі гріхи.
Вони повернуться в неволю до Єгипту.
14 Адже забув Ізраїль, хто створив його.
    Він звів собі палаци пишні,
    Юдея наплодила міст укріплених собі.
Та Я вогонь нашлю на ті міста,
    він пожере твердині їхні.

Footnotes

  1. 8:5 Самаріє… відкинув Він Народ встановив тельця в Дані і Бетелі й поклонявся йому, хоча Бог не дозволяв людям цього робити. Див.: 1 Цар. 12:26-30.
  2. 8:9 коханок Тобто «бовванів».
  3. 8:13 Мої дари… жертву У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.

Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.

До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!

Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!

Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,

відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?

Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.

А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.

Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.

Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.

10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.

11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!

12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!

13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!

14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!