Исход 33

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Каяття

33 І мовив Господь до Мойсея: «Рушай звідси, ти й народ, що ти вивів із Єгипетської землі. Піди до тієї землі, про яку Я присягав Авраамові, Ісаакові та Якову, коли казав: „Я віддам її вашим нащадкам”. ² Я пошлю Ангела поперед тебе й прожену ханаанців, аморійців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів. ³ Йди до землі, що тече молоком і медом. Я ж не піду з вами, бо ви народ упертий, і як би Мені не погубити вас дорогою».

⁴ Почувши цю погану новину, народ засмутився. Жоден не надів своїх прикрас. ⁵ Господь мовив до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: „Ви—вперті люди. Якби Я йшов з вами хоча б хвильку, то знищив би вас. А зараз познімайте ваші прикраси, нагадування про лжебогів, а Я вирішуватиму, що Мені з вами робити”».

⁶ Отже, діти Ізраїля познімали свої коштовності біля гори Хорев (Сінай).

Тимчасовий намет зборів

⁷ Того часу, Мойсей завжди брав із собою намет і напинав його недалеко від табору. І назвався він «наметом зібрання»^[a]. Кожен, хто шукав Господа, міг прийти до цього намету. ⁸ І коли Мойсей йшов до намету, то весь народ вставав, і кожен стояв біля входу до свого намету, спостерігаючи, доки Мойсей не ввійде туди. ⁹ Коли ж Мойсей заходив, то хмарний стовп спускався і стояв при вході—то Господь розмовляв з Мойсеєм. ¹⁰ Коли ж увесь народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході до намету, то всі вставали, і кожен вклонявся перед дверима свого власного намету. ¹¹ Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із своїм другом. Коли ж Мойсей повертався до табору, його слуга Ісус, син Навина, молодий чоловік, завжди залишався в наметі.

Мойсей бачить славу Господа

¹² Мойсей сказав Господу: «Ось ти кажеш: „Веди цей народ”. Але Ти не відкрив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мовив: „Я знаю твоє ім’я, ти знайшов прихильність в Моїх очах”. ¹³ Отже, якщо я знайшов прихильність у твоїх очах, то відкрий мені Твій шлях, щоб я міг пізнати Тебе і щоб міг мати прихильність у Твоїх очах. Не забувай, що ці люди—Твій народ».

¹⁴ І мовив Господь: «Сам вестиму народ й дам тобі спочинок». ¹⁵ Мойсей відповідав: «Якщо Ти не підеш, то й не виводь нас звідси. ¹⁶ Як же я зможу взнати, що я і Твій народ знайшли прихильність у Твоїх очах, якщо Тебе не буде з нами, то як же я і Твої люди можуть відрізнятися від інших народів на землі».

¹⁷ Господь сказав Мойсею: «Зроблю те, що попросиш, бо ти знайшов прихильність у Моїх очах, Я знаю тебе на ім’я^[b]». ¹⁸ Мойсей відповідав: «Яви мені славу Свою». ¹⁹ І мовив Господь: «Я зроблю так, що вся Моя слава, вся доброта пройде перед тобою і Я назвусь іменем Ягве перед тобою. Покажу прихильність до кого Я буду прихильний». ²⁰ І додав: «Ти не зможеш побачити Моє обличчя, бо жодна людина не може Мене побачити й лишитися в живих». ²¹ Господь вів далі: «Ось місце біля Мене, де ти стоятимеш на скелі. ²² Коли Моя слава проходитиме повз, то Я поставлю тебе в розщілину скелі й прикрию тебе Своєю рукою, аж поки не пройду. ²³ Коли ж я приберу Свою руку, то ти побачиш лише Мою спину, а обличчя не буде видно».