Исход 12

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Пасха

12 Господь говорив з Мойсеєм та Аароном в єгипетській землі так: ² «Цей місяць^[a] буде початком місяців для вас. Він буде для вас першим місяцем року. ³ Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: „На десятий день цього місяця нехай кожен візьме ягня на родину, одне на дім. ⁴ Якщо ж родина замала для ягняти, то візьміть його разом з найближчим сусідом відповідно до кількості людей. Розрахуйте так, щоб ягняти вистачило на всіх, скільки кожен з’їсть. ⁵ Це ягня має бути бездоганним самцем-однолітком. Можете взяти його з баранців або козенят. ⁶ І доглядайте його аж до чотирнадцятого дня цього місяця. А тоді всією громадою ізраїльською заб’єте його надвечір. ⁷ Вони візьмуть трохи крові, намажуть обидва одвірка й балку над дверима в оселях, де їстимуть його. ⁸ І їстимуть його м’ясо тієї ночі. Їсти його слід смаженим на вогні з прісним хлібом і гіркими травами. ⁹ Не їжте з нього нічого сирого чи звареного у воді, а лише засмажене на вогні: голову, ноги й потрохи його. ¹⁰ І нічого не лишайте до ранку. Що лишиться до ранку, спаліть на вогні.

¹¹ Ось як їстимете його: підперезавши крижі, з сандаліями на ногах та ціпками в руках, напоготові до великого переходу. І з’їдатиме його швидко, в ознаку того, як Всевишній Господь Ізраїлю хутко врятував народ Свій від єгипетської неволі. Бо це—Пасха Господня! ¹² І пройду Я тієї ночі Єгипетською землею і повбиваю там кожного первістка, як людей, так і тварин. І над усіма богами єгипетськими учиню суд. Я—Господь. ¹³ І буде знамення у вас—кров на долівках там, де ви перебуватимете. Побачивши кров, Я обійду вас^[b], пощаду вдарувавши. І не буде згубного удару вам, коли вражатиму Єгипетську землю. ¹⁴ Ця ніч стане ніччю пам’яті для вас, і ви, та всі ваші покоління будуть святкувати її як довічне свято Господнє. ¹⁵ Протягом семи днів ви мусите їсти хліб, замішений без дріжджів, і, звісно, першого дня заберете квашню з ваших домівок, бо кожен, хто з’їсть квашене з першого дня по сьомий, буде відторгнутий від решти Ізраїлю.

¹⁶ Першого і сьомого дня у вас буде священне зібрання. Ніяка робота не буде виконуватися в ці дні, тільки що споживання їжі—це єдине, що можна робити. ¹⁷ Дотримуйтесь Свята Опрісноків, бо саме цього дня Я вивів вас із Єгипетської землі. Ви святкуватимете цей день з покоління в покоління. Це правило—довічне! ¹⁸ З вечора чотирнадцятого дня аж до вечора двадцять першого дня першого місяця ви їстимете опрісноки.

¹⁹ Ви не повинні тримати ніякої квашні в своїх оселях протягом семи днів. Бо кожного, чи то чужинця, що живе там, чи то уродженого на тій землі, хто їстиме квашене, буде відділено від громади ізраїльської. ²⁰ Не їжте нічого заквашеного, ви мусите їсти прісний хліб у всіх ваших оселях”».

²¹ Мойсей скликав усіх ізраїльських старійшин і звернувся до них: «Візьміть виберіть ягня для ваших родин і забийте його як Пасхальне. ²² Візьміть в’язанку іссопу, вмочіть у кров і помажте нею балку над дверима й обидва одвірки. І ніхто з вас нехай не виходить зі свого дому аж до ранку. ²³ І коли Господь проходитиме, щоб уразити Єгипет, Він побачить кров на балці та обох одвірках і пройде повз хати, і не дозволить згубникові ввійти до ваших осель, і смертний вирок не торкнеться ваших дітей. ²⁴ Дотримуйтеся цього наказу як закону для себе й дітей своїх на віки.

²⁵ І прийшовши до землі, яку Господь вам дав, як і обіцяв, дотримуйтеся цього служіння. ²⁶ І коли ваші діти спитають вас: „Що це служіння означає?”— ²⁷ ви скажете: „Це пасхальна пожертва Господу, бо Він пройшов повз будинок Ізраїлевих дітей, коли вбивав єгиптян, та врятував наші оселі. Тоді люди падали на коліна й поклонилися лише Господу Всевишньому”».

²⁸ Отже, Ізраїлеві діти пішли й зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону.

Десята кара—побиття первістків

²⁹ Опівночі Господь побив усіх первістків в єгипетській землі: від первістка фараона, що сидить на троні, до первістка невільника, що сидить у в’язниці, а також усіх первістків худоби. ³⁰ Фараон, усі його слуги й усі єгиптяни повставали тієї ночі, й був великий плач у Єгипті, бо не було такого дому, в якому б хтось не помер.

Вихід

³¹ І покликав вночі фараон Мойсея та Аарона й промовив: «Вставайте і йдіть геть з-поміж мого народу, ви самі й Ізраїлеві діти. Йдіть і служіть Господу. ³² Забирайте ваших овець і вашу худобу, як і просили. Йдіть! Благословіть також і мене».

³³ Єгиптяни підганяли народ ізраїльський, щоб швидше вигнати їх із землі, бо казали: «Ми всі будемо мертві». ³⁴ І взяли ті люди своє тісто, що ще не зійшло, свої діжі позагортали в одяг і понесли на плечах.

³⁵ Ізраїлеві діти вчинили так, як і казав був Мойсей. Вони випросили у єгиптян срібні й золоті речі, а також одяг. ³⁶ Господь дарував людям милість в очах єгиптян, і ті виконали їхні прохання. Отже, ізраїльтяни обібрали єгиптян.

³⁷ І вирушили Ізраїлеві діти від Рамзеса до Суккота. Ішло їх тисяч шістсот чоловіків, не рахуючи дітей. ³⁸ І йшло з ними безліч різного люду, а також величезні отари овець і стада худоби. ³⁹ І напекли вони з тіста, що принесли з Єгипту, прісних коржів, бо було те тісто незаквашене, оскільки їх виганяли з Єгипту, і вони не могли зволікати, не могли пригодувати собі харчі.

⁴⁰ Ізраїлеві діти жили в Єгипті чотириста тридцять років. ⁴¹ Отже, через чотириста тридцять років, того самого дня, усе воїнство (тому що народ підтримувався військового порядку) Господнє^[c] вийшло з Єгипетської землі. ⁴² То була ніч пильнування Господа, Який дбав, щоб вивести ізраїльтян з Єгипетської землі. Якраз ця ніч і є ніччю пильнування Господа за всіма Ізраїлевими дітьми для всіх поколінь.

⁴³ Господь мовив до Мойсея та Аарона: «Ось правило Пасхи: чужинець не їстиме її. ⁴⁴ Щодо раба, купленого за гроші, то він може її їсти після того, як зробиш йому обрізання. ⁴⁵ Ні тимчасовий поселенець, ані найманець не їстимуть її. ⁴⁶ Її слід їсти в одній оселі. Не виносьте ніякого м’яса з хати й ніяких кісток із нього не ламайте. ⁴⁷ Уся громада ізраїльська мусить цього дотримуватися. ⁴⁸ Якщо в тебе живе чужинець і хоче справити Пасху Господа, то всім чоловікам його слід зробити обрізання, і лише тоді він може прийти відзначати її. Він тоді буде наче свій у краї, але ніхто з необрізаних не може розділити святкову трапезу. ⁴⁹ І буде єдиним Закон для місцевого жителя й для зайди, що живе серед вас».

⁵⁰ Отже, Ізраїлеві діти зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону. Так вони й діяли. ⁵¹ Того ж самого дня Господь вивів Ізраїлевих дітей з Єгипетської землі за їхніми полками.