Add parallel Print Page Options

Світло у темряві

У минулому землі Завулона та Нафталі були покинуті, але в майбутньому ці землі стануть шанованими—це місця, що прилягають до моря, а іншим краєм—до річки Йордан, Ґалилеї, де мешкають інші народи.

Люди, які ходили у пітьмі,
    побачили яскраве світло.
Засяяло «Велике Світло» тим,
    хто жив на землі мороку.
Це Ти, Боже, примножив народ.
    Ти приніс людям щастя.
Вони веселяться перед Тобою,
    як ті щасливі землероби в дні жнив,
як збуджені від задоволення вояки,
    коли здобуте в битві ділять.
Тому що звільнив Ти їх від тягаря непосильного,
    зняв з їхніх плеч ярмо і переламав дубця,
яким їх вороги лупцювали,
    як це було тоді, коли наніс поразку мидіанцям[a].
Бо кожний чобіт, що відміряв битви путь,
    і закривавлений одяг згорять, як дрова, у вогні.
Бо народився для нас син, нам подарували сина,
    на плечі якого покладено владу.
І назвали його Чудотворним Радником,
    Всемогутнім Богом, Вічним Батьком, Князем Благоденства.
Бо влада Його постійно зростатиме,
    і настане безпечний мир для престолу й землі Давида,
    стверджуючи й зміцнюючи їх
    у справедливості та праведності відтепер і навіки.
Палка відданість[b] Господа Всемогутнього,
    народу Своєму все це дасть.

Бог покарає Ізраїль

Господь послав слово проти Якова,
    і воно тяжко вдарить Ізраїль.
Про це швидко дізнаються всі
    в землі Ефраїма та в Самарії.
Погордливі й пихаті, вони скажуть:
10     «Попадала цегла, потрощилася,
    проте ми відбудуємо знову з тесаного каменя.
Потрощено сикоморові балки,
    але ми натомість покладемо значно міцніші крокви кедрові».
11 Господь Підняв проти них ворогів
    на чолі з Рецином і нацькував їхніх ворогів:
12 Сирію зі сходу та филистимлян із заходу—
    і вони зжерли Ізраїль, проковтнувши його вмить.

Все одно Його гнів не вщух,
    а рука все ще занесена, щоб покарати їх.

13 Та не прийшли люди до Того, Хто їх покарав,
    не шукали Господа Всемогутнього.
14 Через те й відтяв Господь і голову, й хвіст Ізраїлю,
    того ж таки дня зламав і гілля, і стовбур.
15 За голову правили старійшини й вельможі,
    хвостом були пророки, що проповідували брехню.
16 Проводирі народу ввели його в оману,
    а ті, хто йшов за ними, заблукали.
17 Через те Господь не радів молоді,
    не виявляв милосердя до їхніх сиріт і вдів,
адже кожен протистояв Богу
    і з кожних уст злітали грішні слова.

Він все ще гнівається,
    і рука Його все ще занесена для покарання.

18 Бо зло розгорілося, мов вогонь,
    який пожер бур’яни та колючки.
Він перекинувся на підлісок,
    і заклубочився той стовпами диму.
19 Гнівом Господа Всемогутнього було спалено землю дотла,
    а люди перетворилися на паливо для багаття,
    і ніхто не кинувся рятувати іншого.
20 Люди хапали щось справа, та не вгамували голоду,
    пожирали щось зліва, і теж було мало;
    кожен пожирав плоть дітей своїх[c].
21 Манассія пожирав Ефраїма,
    а Ефраїм накинувся на Манассія,
    разом вони пішли на Юдею.

Однак Він усе ще лютує,
    а Рука Його занесена, щоб покарати.

Footnotes

  1. 9:4 наніс… мидіанцям Див.: Суд. 7:15-25.
  2. 9:7 відданість Це гебрейське слово означає «любов», «гнів», «ненависть», «ревнощі» тощо.
  3. 9:20 пожирав… своїх Або «пожирав свою плоть».