Исаия 49
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Слуга Божий
49 Послухайте мене, з усіх кінців землі народи,
послухайте, всі люди, хоч би де жили!
Ще до народження призвав Господь мене Йому служити,
Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.
2 Мені Він мову вигострив, мов разючий меч,
та захищає в затінку руки Своєї.
Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь,
надійно в сагайдаці заховав.
3 Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій,
Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».
4 А я подумав: «Даремно я трудився тяжко,
віддав всі сили марно, надаремне.
Але не сумніваюсь,
що Господь мені віддасть належне,
Він вирішить, що дати мені як нагороду».
5 Господь створив мене в утробі,
щоб Його слугою був я.
Щоб Якова народ повернув до Нього,
щоб Ізраїль зібрався до Нього.
В очах Господніх шану мав,
Бог мій силою Своєю наділив мене.
6 Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене,
тож Я повинен повернути Якова народ,
народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому.
Зроблю тебе Я світлом для решти народів,
щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».
7 Ось що сказав Господь Святий,
Визволитель Ізраїлю тому,
кого народ зневажив, зненавидів,
тому, хто є рабом царів:
«Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться,
правителі поклони будуть бити».
То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.
День спасіння
8 Господь каже:
«Твої молитви відізвалися в Мені,
Я добротою відповів тобі,
Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою
й доручив донести Заповіт до людства,
підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому,
хто володів одвіку ним.
9 Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!”
І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”.
Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах,
і голі пагорби їм пасовиськом стануть.
10 Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги.
Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер,
бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі
і виведе їх до джерельної води.
11 Всі гори Я перетворю на шлях широкий,
піднімуться Мої путі.
12 Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів,
ідуть і з півночі, і з заходу додому,
а дехто—з Асуанської землі (Єгипту)».
13 Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле,
наповніться веселими піснями, гори.
Тому що втішив Свій народ Господь,
Він співчуває бідакам Своїм.
Сіон, покинута жінка
14 Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув,
Володар мій забув мене».
15 Господь сказав:
«Хіба забути жінка може дитинча своє,
чи може не жаліть дитя, що народила?
Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.
16 Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках,
я думаю про Тебе без зупинки[a].
17 До тебе діти твої рідні поспішають,
від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.
18 Зведи угору зір, кинь погляд пильний.
Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе».
Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу,
ти їх носитимеш, як діадему,
ти їх вдягатимеш, мов наречена.
19 Я справді зруйнував тебе й понівечив,
тебе на землю Я пожбурив,
але тепер твоя земля наповниться людьми,
на її теренах вони тіснитись будуть.
Підуть у небуття усі, хто руйнував її.
20 Народжені на чужині, твої нащадки
до тебе якось завітають і промовлять:
„Нам тісно тут, замало місця,
дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.
21 Тоді себе на самоті спитаєш:
„Хто народив мені усіх дітей?
Я втратила своїх дітей, не можу мати інших,
була у вигнанні, поневірялась у краях чужих.
Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів?
Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»
22 Ось що сказав Господь, мій Володар:
«Я помахом руки народам знак подам,
Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив.
До тебе принесуть синів в обіймах,
дочок твоїх тобі доставлять на плечах.
23 Царі навчатимуть твоїх дітей,
про них царівни піклуватись будуть.
Вони вклонятимуться тобі низько
і цілуватимуть підошви ніг твоїх.
Тоді ти зрозумієш: Я—Господь,
не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».
24 Чи можна в переможця відібрати здобич,
або відбити полоненого, щоб той утік?
25 Ось що Господь говорить:
«Так, відберуть у переможців полонених,
повернуться трофеї тим, кому належали раніше.
Я власноруч піду на ворогів твоїх,
щоб врятувати твоїх дітей.
26 Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю,
від крові власної сп’яніти, наче від вина.
І зрозуміють всі, що Я—Господь, твій Рятівник,
твій Визволитель, Бог Якова могутній».
Footnotes
- 49:16 без зупинки Або «перед очима завжди твої мури».
Ісая 49
Ukrainian Bible
49 Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.
2 І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.
3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!
4 І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.
5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.
6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!
7 Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.
8 Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,
9 щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.
10 Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.
12 Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.
13 Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...
15 Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!
16 Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.
17 Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.
18 Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.
19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.
20 Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!
21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?
22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.
23 І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!
24 Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?
25 Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.
26 І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!
Copyright © 2007 by Bible League International