Исаия 42

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

42 Ось Мій слуга, обранець Мій.
    Йому підтримку надаю, від нього втіху маю.
Свій Дух у нього Я вселив,
    народи він розсудить справедливо.
² Він не кричатиме, він голос не підвищить,
    на вулицях його не чутно буде.
³ Він не зламає вже підтятий очерет
    і не загасить світло тліючого гнота.
    Напевне справедливість ствердить він.
⁴ Він не зламається і не надломиться,
    допоки не встановить справедливість на землі.
    Далекі береги чекатимуть його науки.

⁵ Ось що сказав Господь, Бог,
    Який створив небеса й розкинув їх,
Хто розпросторив землю і все, що росте на ній,
    Який вдихає життя у всіх людей і дає життя всім,
    хто ходить по землі:
⁶ «Я, Господь, до справедливості закликав тебе,
    тримав за руку і оберігав.
Я через тебе укладу Угоду з людством,
    тебе призначив освітити шлях народам.
⁷ Ви маєте відкрить незрячим очі,
    свободу дати в’язням,
    тим, хто у темних казематах скніє.
⁸ Так, Я—Ягве, Мене так називають.
Я Свою славу не віддам нікому,
    не поступлюсь бовванам похвалою,
    яка співається Мені.
⁹ Усе, що передбачив Я, збулось.
    Тепер же розповім про те, що вас чекає,
    скажу, поки воно не почалось».

¹⁰ Хваліть Господа в нових піснях,
    в краях далеких піснею Його вславляйте.
Усі, хто морем плаває й живе в безодні океану,
    оспівуйте Його.
Далекі береги і острови, усі, хто має там оселю,
    співайте Йому славу!
¹¹ Пустелі і міста в пустелях, Господа вславляйте,
    і мешканці селищ Кедара теж.
Хай торжествують в пісні мешканці Сели,
    з вершин гірських нехай покотиться луна.
¹² Хай восхваляють Господа,
    нехай Його вславляють у краях далеких.
¹³ Господь, як воїн, переможно виступає,
    немов боєць, Він будить гнів Свій,
    вигукує Він згуки бойові
    і силою Своєю перемагає ворогів.

¹⁴ Бог каже: «Я довгий час мовчав,
    не промовляв ні слова, стримувався довго.
Тепер, як породілля, закричу,
    не стримаю дихання, ані крику.
¹⁵ Я знищу гори і узвишшя, і все, чим гори поросли,
    я висушу на порох все.
Я ріки поверну в посушливі пустелі
    і висушу озера до краплини.
¹⁶ Незрячих поведу шляхом, їм невідомим,
    вони дорогою незнаною підуть.
Перетворю Я темряву на світло,
    покручені шляхи на рівну путь.
    Ось що для них зроблю, не полишу самих.
¹⁷ А той, хто на бовванам покладається
    і хто говорить їм: „Ви—наші боги”,—
    того Я відштовхну, того ганьба чекає.

¹⁸ Послухайте всі, хто не чує,
    погляньте, хто не бачить, і побачте.
¹⁹ Ніхто так не засліплений, як Мій слуга^[a],
    ніхто так не глухий, як Мій посланець.
Хто ще такий сліпий, як відданий Мені народ,
    хто ще такий сліпий, як Господа слуга?
²⁰ Багато бачив ти, та не звертав уваги,
    відкриті вуха, та вони не чують».
²¹ Господь є праведний, тож Він щасливий,
    Свою науку зробить славною й великою^[b].
²² Але народ був пограбований і ниций,
    потрапив в пастку, кинутий за ґрати.
Нема кому ошуканих порятувати,
    їх повели, мов здобич.
    Нема кому сказати: «Віддай, що взяв!»