Иов 30

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

⁹ Тепер вони про мене плещуть язиками,
    про мене розпускаючи плітки.
¹⁰ Вони гидують мною звіддалік,
    без сумнівів плюють мені в обличчя.
¹¹ Тому що Він послабив тятиву й мене принизив,
    планують знищити мене, як місто, що в облозі.
¹² На мене суне справа натовп лютий, збиває з ніг.
    Вони мене згубити замишляють.
¹³ Ось вже прорвались на мою стежину,
    мене зживають зо світу.
    Немає звідки ждати допомоги.
¹⁴ Ось вони сунуть, ніби крізь пролом,
    мене вражають в найслабкіше місце.
¹⁵ Охоплений я жахом невимовним
    мов вітром здуло вдачу мою горду,
    хмариною розвіялось спасіння.

¹⁶ Тепер із мене виливається душа,
    впилися в мене дні мої скорботні.
¹⁷ Вночі Він штрикає зсередини мої кістки,
    і біль гризе мене і не вщухає.
¹⁸ Щодуху шарпає Він одяг мій
    і штурхає, вчепившись в комірець хітона.
¹⁹ Швиргає Бог мене в багнюку,
    і перетворює на пил і попіл.

²⁰ Волаю я про допомогу Твою, Боже,
    та не озвався Ти.
Стою перед Тобою,
    але Ти уваги не звертаєш.
²¹ Ти став безжалісним до мене.
    Свою ненависть Ти на мене виливаєш.
²² Шторми турбот на мене насилаєш, вітер мене носить,
    чи змушуєш від переляку мліти, бо ревеш громами.
²³ Я знаю, Ти мене у смерть повернеш,
    туди, де зустрічаються усі живі.

²⁴ Ніхто, звичайно, руку не підніме
    на того, хто уже на світі не жилець,
    як той в смертельну мить на допомогу буде кликати.
²⁵ Хіба не плакав я за тими, хто страждав?
    Хіба душа моя за бідними не сумувала?
²⁶ Я справді до добра тягнувся, а обернулося на зле.
    Я світло виглядав, а непроглядна тьма спустилась.
²⁷ Кипить у мене все всередині невпинно,
    настали дні страждань.
²⁸ Ходжу я почорнілий не від сонця.
    На зібранні підвівся я і допомоги попросив.
²⁹ Шакалам став я братом,
    для страусів я друг.
³⁰ І шкіра на мені вже почорніла,
    горить в гарячці тіло.
³¹ Пісні жалобні—ось на що налаштовано арфу мою,
    а сурми—на жалобний спів».