Иов 29
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
29 І далі Йов пояснював:
2 «Хотів би я, аби життя моє текло, як в давні часи,
коли мене беріг Господь.
3 Коли Його світильник наді мною сяяв,
коли я йшов крізь морок за Його вогнем,
4 коли у розквіті я був, коли ще дружба Божа
в моїм наметі мешкала,
5 коли ще Всемогутній був зі мною,
коли я жив оточений синами,
6 коли мій кожен крок купався в молоці,
коли зі скель мені текла олива,
7 коли виходив я до брами міста
і на майдані місце посідав[a],
8 переді мною молодь розступалась,
а сивочолі зводились на ноги,
9 коли вельможі при мені змовкали,
і на вуста свої долоні клали,
10 коли правителів змовкали голоси
і язики до піднебіння прилипали.
11 Вони хвалили все, що я казав,
і кожен крок мій схвалювали дружно,
12 оскільки бідний люд я рятував,
коли зверталися за поміччю до мене,
коли підтримував безпомічних сиріт.
13 У злидні скинутий благословляв мене,
і вдів серця від радості співали.
14 І праведність мені служила за вбрання,
а справедливість за тюрбан мені була.
15 Я був очима для сліпого
я був ногами для кривого.
16 Я для нужденних батьком був.
Я навіть розбирав ті справи, яких не знав.
17 Злі приниження володарів спиняв я,
й рятував слабкіших з рук гнобителя[b].
18 Тоді я подумки сказав: „Умру в своєму домі,
я дні свої помножу, мов пісок”.
19 Моє коріння досягне води,
роса нічна мої гілки зволожить.
20 Постійно сили будуть відновлятись,
лишатиметься лук в моїх руках тугим.
21 Уважно прислухалися до мене всі
і мовчки слухали, коли поради я давав.
22 Їм нічого було додати,
мої слова живили їх, мов дощ.
23 Вони мене чекали, як дощу,
роти, як на весняну зливу, спрагло розтуляли.
24 Коли я посміхався їм, не могли повірити,
мій усміх дуже тішив їх.
25 Обрав для них я шлях і став главою,
жив серед них, як цар зі своїм військом,
як втішник для скорботних».
Copyright © 2007 by Bible League International