Add parallel Print Page Options

Падіння Єрусалима

52 Седекії був двадцять один рік, коли він став царем Юдеї, і правив він протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії[a]. Була вона родом з Ливни. Він чинив зле в очах Господа, так само, як Єгояким чинив. Тому Господь так розгнівався на Єрусалим і на Юдею, що геть їх відкинув. Седекія повстав проти царя Вавилона.

Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця[b] Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали. Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії[c].

На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі. Того дня мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави[d], хоча вавилоняни й тримали облогу міста. Але вавилонське військо погналося за царем наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього.

Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок. 10 Навуходоносор у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї. 11 Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона, де й кинув у в’язницю аж до самого дня його смерті.

12 Десятого дня п’ятого місяця, дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора,[e] вавилонського царя, до Єрусалима прийшов представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною. 13 Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен важливий будинок було спалено вогнем.

14 Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима. 15 Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті[f] разом з залишками ремісників, а також всіх тих, перейшов на бік вавилонського царя. 16 Та Невузарадан залишив декого з найбідніших людей краю, щоб ті працювали на виноградниках та полях.

17 Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона. 18 Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, кропильниці та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи. 19 Командир царської охорони позабирав всі золоті і срібні казани, кадильниці, келихи, тарелі, світильники, мисочки й чаші.

20 Щодо двох стовпів, одне Море та дванадцяти бронзових биків, що були під ним, й рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо. 21 Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів[g] заввишки, дванадцять ліктів[h] довкола, а завтовшки по краю—чотири пальці[i]. 22 Капітелі стовпів зроблено було з бронзи, п’ять ліктів[j] заввишки, мереживо й гранатові плоди довкола всієї капітелі виготовлені були з бронзи. Друга колона і плоди гранату були такі самі. 23 На них було дев’яносто шість плодів гранату, а всього по сітці їх було сто.

24 Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам. 25 А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та сімох царських вельмож. Він також узяв писаря який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих. 26 Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу. 27 У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.

28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор вислав з Юдеї:

на сьомому році[k]—три тисячі двадцять три юдеї;

29 на вісімнадцятому році[l] правління Навуходоносора—вісімсот тридцять дві душі з Єрусалима;

30 на двадцять третьому році[m] правління Навуходоносора,

Невузарадан, начальник охорони, вислав сімсот сорок п’ять юдеїв.

Разом було їх чотири тисячі шістсот чоловік, яких забрали в полон.

Звільнення Єгояхина

31 На тридцять сьомому році[n] вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять п’ятого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він помилував Єгояхина, царя Юдеї, і визволив його з в’язниці. 32 Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце—вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні. 33 Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом. 34 День у день цар вавилонський давав Єгояхину постійне утримання, аж до самісінької смерті.

Footnotes

  1. 52:1 Єремія Це була інша людина на ім’я «Єремія», а не пророк.
  2. 52:4 на дев’ятому… десятого місяця Тобто у січні 588 р. до Р. Х.
  3. 52:5 до одинадцятого… царя Седекії Тобто 587 р. до Р. Х.
  4. 52:7 Арава Пустеля між Єрусалимом та Мертвим морем.
  5. 52:12 Десятого… Навуходоносора Тобто 587 р. до Р. Х.
  6. 52:15 людей… у місті Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«декого з найбідніших людей краю». Це речення було помилково переписано з 16 вірша.
  7. 52:21 вісімнадцять ліктів Приблизно 9 м.
  8. 52:21 дванадцять ліктів Приблизно 6 м.
  9. 52:21 чотири пальці Приблизно 7 см.
  10. 52:22 п’ять ліктів Приблизно 2,5 м.
  11. 52:28 на сьомому році Тобто у 598-597 рр. до Р. Х.
  12. 52:29 на вісімнадцятому році Тобто у 588-587 рр. до Р. Х.
  13. 52:30 на двадцять третьому році Тобто у 582-581 рр. до Р. Х.
  14. 52:31 На тридцять сьомому році Тобто у 561 р. до Р. Х.

52 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

24 начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.