Иеремия 48
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Послання про Моав
48 Щодо Моава, ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже[a]:
«Горе тобі, гора Нево,[b]
бо буде спустошення тобі,
Киріатаїму—сором і загарбання,
а твердині—розпач і руїна.
2 І більше не величатимуть Моав;
в Хешбоні[c] змова проти неї:
„Ходімо й винищимо цей народ дощенту”.
І ти, Мадмене,[d] змовкнеш,
бо меч іде на тебе.
3 Прислухайся до криків із Хоронаїма:
спустошення, біда велика.
4 Моав розбито буде вщент,
крик дітлахів її лунатиме навколо.
5 Вони ридатимуть усю дорогу до Лугіта,
униз в Хоронаїм вони в сльозах йтимуть.
6 Тікайте! Своє життя рятуйте.
Прикиньтеся кущем[e], що вітер несе по пустелі.
7 Оскільки покладався на свої діла й багатство,
в полон захоплять і тебе.
Хемош[f] піде в неволю
зі священиками й своїми князями.
8 У кожне місто прийде руйнівник,
і жодне місто не врятується.
Долини загинуть, рівнини спорожніють,
бо так сказав Господь.
9 Дайте Моавові крила,[g] щоб полетіти могла,
бо справді руїною стане вона,
усі міста її спустошаться і обезлюдніють.
10 Прокляття тим,
хто недбайливий у ділах Господніх[h],
прокляття тим,
хто стримує свій меч кровопролиття.
11 У спокої Моав від юних днів,
відпочиває, мов вино, що відстоюється.
Вона в неволю не пішла.
Тому ж і смак лишився, й запах не змінився».
12 «Та дні надходять,—так Господь каже,—
коли пошлю переливачів до неї[i],
і виллють її, а глечики порозбивають».
13 Тоді Моав засоромиться Хемоша[j], як і народ Ізраїлю засоромився, що покладався на Бетел.
14 «Та як ви можете казати:
„Ми—воїни, хоробрі та могутні?”
15 Впаде Моав, міста її стоятимуть порожні;
найкращі парубки в різні впадуть,—
говорить Цар, чиє ім’я—Господь Усемогутній.—
16 Моавова погибель на порозі,
не за горами вже її біда.
17 Тужіть по ній, усі її сусіди,
усі, кому вона відома.
Скажіть: „Як зламано цей скіпетр могутній,
як переламано це берло дивовижне!”»
18 Зійди з височини своєї слави,
сядь поміж спраглих на засушеній землі,
дочки Дівона[k] мешканець,
бо руйнівник Моаву на тебе повстає,
зруйновано твої твердині.
19 Стань при дорозі і дивися,
той, хто живе у Ароері.
Спитай у втікача і у втікачки,
спитай їх: «Що сталося?»
20 «Зганьблено Моав, бо побито.
Голосіть і ридайте!
Оголосіть в Арноні[l], що зруйновано Моав.
21 Суд прийшов на рівнину:
в Холон, в Ягзу і в Мефаат,
22 в Дівон, в Нево і в Бет-Дівлатаїмі,
23 і на Киріатаїм, і в Бет-Ґамул, і в Бет-Меон,
24 у Керіот і в Боцру—
у всі міста землі Моаву, далекі і близькі.
25 Зрубаю ріг[m] Моаву,
правицю її зламаю,—каже так Господь.—
26 Напоїть її п’яною, бо Господа зневажила вона.
Нехай Моав качається в блювотині своїй,
хай посміховиськом стане для народів!»
27 «Моав, чи насміхалася з Ізраїлю не ти?
Чи не зі злодіями зловлено її,
що ти хитала головою, коли про неї говорила?
28 Міста покиньте і живіть на скелях,
мешканці Моаву,
як голуби, що гніздяться при вході у печеру.
29 Наслухалися ми вже про Моава пиху,
його зухвальство й вихвалення,
про його бундючність.
30 Її зухвальство знаю Я,
та воно марне,—Господь каже,—
не дасть воно нічого.
31 Тому Я за Моавом голосити буду,
Я за Моавом буду сльози лити.
Лементуватиму по людях Кир-Гаресета.
32 З народом Язера Я плачу за Язер,
о винограднику Сівми.
Твої галуззя досягали моря,
сягнули до моря Язерського.
Руйнівник напав на твої плоди і на твій виноград.
33 Радість і щастя пішли з плодючих ланів і городів Моаву,
зробив Я таке, що вино із чавила не ллється.
І не радіє більше винороб,
хоча й кричить, та не від радості».
34 «Кричать від болю люди від Хешобона до Елеале й до Ягаза, від Зоара до Хоронаїма, і до Еґлат-Шелішії, бо навіть води Німріма повисихали. 35 Я покладу в Моаві край,—Господь каже,—жертвоприношенням по узвишшях і ладану кадіння богам його. 36 Тож Моє серце тужить над Моавом, мов сопілка, і серце, мов сопілка, плаче за людьми Кир-Гаресета. Багатство, що вони надбали, пішли у небуття. 37 Кожна голова поголена, кожна борода обтята,[n] порізи на руках й веретище на кожнім». 38 «На всіх дахах Моава і на кожному майдані міста—лемент, бо Я розбив Моав, як посуд непотрібний,—Господь каже.— 39 Як же її розбито! Голосіть! Як відвернулася вона в ганьбі! Тепер то посміховисько і страх для всіх довкола».
40 Бо ось що Господь каже:
«Стережися! Ось з небес орел ширяє,
і простирає крила над Моавом.
41 Міста країни цієї будуть здобуті,
а твердині зруйновані.
І того дня у воїнів Моаву серце перелякане буде,
немов у жінки при пологах.
42 Моав пощезне із-поміж народів,
бо вище Господа він возвеличував себе».
43 Так каже Господь каже:
«Жах, яма й пастка жде тебе, о мешканець Моаву.
44 Той, хто тікатиме від жаху, в яму упаде,
хто вибереться з ями, в пастку втрапить,
бо наведу Я все це на Моав в рік покарання».
Так Господь каже:
45 «В тіні Хешбона втікачі безсилі,
вогонь з Хешбона вийшов, а полум’я з Сихона[o]
і пожерло моавську старшину, та всіх пихатих галасунів.
46 Горе тобі, Моаве!
Загинули люди Хемоша,
в неволю забрали синів твоїх
і дочок твоїх погнали в полон».
47 «Та Я поверну із неволі Моав у прийдешні дні»,—Господь каже.
Отак кінчається пророцтво про суд над Моавом.
Footnotes
- 48:1 Щодо… каже Той же самий вірш знаходиться в Ісаї 15.
- 48:1 Горе… Нево Гора в країні Моав, яка знаходиться на сході від Ізраїлю.
- 48:2 в Хешбоні «Хешбон» походить від того ж кореня, що й «змова». Назви гебрейських міст мають жіночий рід.
- 48:2 Мадмене Слово «Мадмен» походить від одного кореня зі словом «замовкати».
- 48:6 кущем Або «Ароером»—це назва міста на схід від ріки Йордан.
- 48:7 Хемош Головний бог у Моаві.
- 48:9 Дайте… крила Або «Сипте сіль по полях Моава». Древньогебрейське значення незрозуміле.
- 48:10 у ділах Господніх Діла Господні—покарання Моаву.
- 48:12 до неї Можливо, міста Моава.
- 48:13 Хемош Бог народу Моаву.
- 48:18 Дівон Головне місто Моаву.
- 48:20 Арнон Головна річка Моаву.
- 48:25 ріг Символ могутності.
- 48:37 Кожна… обтята Поголене волосся на голові й борода—це ознаки суму за померлим.
- 48:45 Сихона Ще одна назва Хешбону. Див.: Числ. 21:25-30.
Copyright © 2007 by Bible League International