Иеремия 40

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Єремію звільнено

40 Це слово, що було Єремії від Господа після того, як Невузарадан, начальник охорони, відпустив його з Рами. Він знайшов Єремію закутого в кайдани серед невільників, яких вислали з Єрусалима та Юдеї до Вавилона. ² Начальник охорони взяв Єремію і сказав йому: «Господь, твій Бог, прорік страшне лихо на місце це. ³ Та Всевишній наслав його і вчинив саме так, як Він сказав, бо ви згрішили перед Господом, не слухали Його й тому спіткало воно вас. ⁴ Тепер звільняю я тебе від кайданів, що на руках твоїх. Це вибір твій: якщо вважаєш, що тобі краще піти зі мною до Вавилона, ходім, і я про тебе піклуватимуся; коли ж гадаєш, що нерозумно зі мною йти до Вавилона, не йди. Подивись, уся земля перед тобою. Мандруй туди, куди вважаєш за потрібне й правильне, ⁵ або повернися до Ґедалії^[a], сина Агікама, сина Шафана, якого цар вавилонський призначив наглядати за містами Юдеї. Лишайся з ним й мешкай з його народом або йди куди завгодно, як ти забажаєш». Тож начальник охорони дав йому харчів і подарунок, і відпустив його.

⁶ І пішов Єремія до Ґедалії, сина Агікама, у Міцпу і жив там серед людей, що залишились у краї.

Попередження Ґедалії

⁷ Коли всі командири тих військ, що були у вільній країні, і люди їхні почули, що цар Вавилону призначив Ґедалію, сина Агікама, намісником, наглядачем за всіма чоловіками й жінками, й дітьми малими, над нужденними цієї землі, яких не було вислано до Вавилона, ⁸ вони прийшли до Ґедалії в Міцпу: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан і Йонатан, сини Кареа, Серая, син Тангумета, сини Ефаї нетофатійського та Яазанія, син маакатійця, та їхні люди. ⁹ І Ґедалія, син Агікама, сина Шафана, присягнувся їм і їхнім людям: «Не бійтеся служити вавилонянам. Живіть на цій землі і служіть цареві Вавилона, тоді для вас все буде гаразд. ¹⁰ Я сам лишуся в Міцпі, щоб представляти вас перед вавилонянами, що до нас прийшли. А ви збирайте сік винограду і літні плоди, й олію і складайте все це в свої посудини. І лишайтеся в містах своїх, що ви посіли».

¹¹ Коли всі євреї, що були у Моаві й серед аммонійців та в Едомі, і в інших землях почули, що цар вавилонський залишив рештки юдеїв і зробив Ґедалію, сина Агікама, сина Шафана, намісником, ¹² всі вони повернулися з міст, куди їх було порозкидано в землю юдейську, до Ґедалії в Міцпу. І зібрали вони багато вина і плодів.

¹³ Йоханан, син Кареа, й усі начальники військ у краї прийшли до Ґедалії в Міцпу. ¹⁴ І вони сказали: «Чи знаєш ти, що Вааліс, цар аммонійський, послав Ізмаїла, сина Нетанії, щоб тебе вбити?» Але Ґедалія, син Агікама, їм не повірив.

¹⁵ Тоді Йоханан, син Кареа, потай сказав Ґедалії в Міцпі: «Давай я піду і вб’ю Ізмаїла, сина Нетанії, і ніхто про це не знатиме. Навіщо допускати, що він убив тебе, адже тоді всі євреї, що позбиралися навколо тебе, порозкидані будуть, а решту євреїв винищать».

¹⁶ Але Ґедалія, син Агікама, сказав Йоханану, сину Кареа: «Не роби цього, бо ти кажеш неправду про Ізмаїла».