Add parallel Print Page Options

Суд Божий над Юдеєю

25 Слово, що було до Єремії про весь народ юдейський на четвертому році царювання Єгоякима[a], сина Йосії. То був перший рік правління Навуходоносора, царя вавилонського. Ось що пророк Єремія проголосив усьому народу Юдеї і всім мешканцям Єрусалима. Він сказав: «З тринадцятого року царювання Йосії, сина Амона, царя юдейського, й досі, протягом двадцяти трьох років, проголошую я слово Господа. Я промовляю його вам невтомно, та ви не слухаєте. Господь невтомно посилає до вас усіх Своїх слуг-пророків, але ви не слухаєте їх, не докладаєте зусиль, щоб почути.

Ті пророки говорили вам: „Відверніться кожен від нечестивого путі свого й грішних вчинків. Живіть на тій землі, що Господь вам і батькам вашим віддав на віки вічні. За іншими богами не ходіть, щоб їм служити й поклонятися низько, і не дратуйте Мене тим, що зробили власними руками. То й від Мене вам не буде лиха.[b] Але Всевишнього не слухали ви. Прогнівив Мене цей народ тим, що зробив власними руками собі на лихо”». Так мовить Господь.

Тож ось що Господь Всемогутній каже: «Ви не слухали слів моїх. Через те Я посилаю слово, щоб скликати всі племена півночі, та Навуходоносора, царя вавилонського, слугу Мого. І поведу Я всіх їх проти землі цієї та її мешканців і проти тих народів, що навкруги. Назавжди силою Своєю вижену їх, вигублю ущент, зробивши народ цей посміховиськом та вічною руїною». Господь мовить так: 10 «І знищу Я голос радощів і звуки свята, голос нареченого і нареченої, звуки жорна й світло каганця. 11 Увесь цей край обернеться на висушену пустелю, й народи ці служитимуть царю вавилонському сімдесят років».

12 «А як завершаться сімдесят років, Я покараю царя вавилонського і весь народ той,—каже Господь,—за беззаконня їхнє й покараю халдейську землю і приречу її на вічне запустіння. 13 Я наведу на землю цю всі обіцяні лиха, що проти неї Я промовив, усе, що написано в книзі цій, що Єремія пророкував проти всіх народів. 14 Багато народів і царів великих стануть їхніми рабами, навіть халдеї, які поневолили інші народи. Я відплачу їм за вчинками їхніми, за творіння нечестивих рук».

Суд Божий над поганськими народами

15 Тож ось що Господь Бог Ізраїлю сказав мені: «Візьми з руки Моєї винний келих цей, сповнений гніву Мого. Я примушу всі народи випити його. 16 Вони вип’ють його й захитаються, й будуть, мов божевільні перед мечем, що знище їх».

17 Тож взяв я з руки Господа той келих і примусив усі народи, до яких Він послав мене, випити його: 18 то були Єрусалим і всі міста юдейські з їхніми царями й вельможами. Я дав їм той келих, щоб зробити з них пустку й посміховисько, як і є воно зараз.

19 Я змусив і фараона, царя єгипетського, слуг, вельмож і усіх людей його випити той келих гніву Господа. 20 Я змусив випити усіх кочівників і всіх царів країни Уз, усіх царів землі Филистимської, Ашкелону, Ґазу, Екрон та решту Ашдода. 21 Осушили його Едом, Моав і сини Аммона. 22 Усі царі Тира і Сидона випили, а також і всі царі узбережжя по той бік моря. 23 Я змусив випити Дедан, Тему й Буц, та всі землі, де люди голять собі скроні. 24 Випили всі правителі Аравії і всі царі на прикордонних землях, що живуть у пустелі. 25 І всі царі Зимрі, Еламу і Мидії пили з цієї чаші. 26 І всі царі півночі, як сусідні, так і ті, що далеко одне від одного, і всі царства землі, що на тверді її існують, а цар Шешака[c] вип’є останнім.

27 Ти скажеш їм: «Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Пийте, упийтеся, хай вас повивертає, падайте й не стійте перед мечем, що Я на вас насилаю. 28 Але якщо відмовляться вони з руки твоєї взяти келих цей і пити, тоді ти скажеш їм, що Господь Всемогутній каже: „Ви неодмінно вип’єте! 29 Бо Я вже насилаю лихо на Єрусалим, місто що носить ім’я Моє, то невже ви гадаєте, що уникнете кари? Вас кара не мине, бо ось Я меч насилаю на всіх мешканців землі”». Так каже Господь Всемогутній.

Суд Божий над усією землею

30 Так Господь каже: «Єреміє, пророкуй їм усі ці слова.
    Ти скажеш їм: „Господь гукає із висоти,
    зі Свого святого храму Він голос подає.
Могутній грім Його розноситься над паствою Його,
    немовби згуки тих людей,
    які виноградні грона топчуть.
31 Цей гук доходить аж до краю землі,
    бо Господь призиває всі народи до суду.
Він починає суд над усім людством,
    грішників віддаючи мечу”».

32 Ось що Господь Всемогутній каже:
    «Лихо розходиться від народу до народу,
    здіймається велика буря до найвіддаленіших країн.

33 Від краю землі до краю лежатимуть побиті Богом. За ними не тужитимуть, їх не попідбирають і не поховають, вони гнитимуть, кинуті просто на землі.

34 Пастухи[d], ридайте й голосіть,
    поводирі отари, качайтеся у поросі[e],
    бо настав час вашої страти, знищення.
Я розкидаю ваше стадо,
    неначе черепки від розбитого посуду.
35 Не дам Я пастухам сховатися у небезпеці,
    і не дозволю повтікати поводирям отари.
36 Я чую ридання пастухів
    і голосіння поводирів отари,
    бо їхнє пасовисько Бог спустошив».
37 Луки мирні спустіли через палкий гнів Господній.
38 Немов той лев, залишив Всевишній лігво Своє,
    а несе Він спустошення їхній землі
від згубного меча гнобителя,
    від пекучого гніву Його.

Footnotes

  1. 25:1 на четвертому… Єгоякима Приблизно у 605 р. до Р. Х.
  2. 25:6 То… лиха Цей варіант міститься у древньогебрейських текстах. Деякі древньогрецькі переклади мають «Ви самі собі лиха завдаєте».
  3. 25:26 Шешака Криптограма Вавилона.
  4. 25:34 Пастухи Тобто «царі».
  5. 25:34 качайтеся у поросі Качатися у поросі—вияв горя.