Add parallel Print Page Options

Єремія і Пашхур

20 Священик Пашхур, син Іммера, який був старшим наглядачем у храмі Господа, почув, як Єремія все те пророкує. Тоді Пашхур побив пророка Єремію і забив його в колодки, що були в горішній брамі Веніаминовій, у храмі Господа. Наступного дня Пашхур звільнив з колодок Єремію, і Єремія так сказав: «Більше не зватиме Господь тебе „Пашхуром”, а натомість—„Терор та Жах Звідусіль”. Бо ось що Господь каже: „Ти станеш жахом для себе самого і для всіх, кого ти любиш. Повбивають їх у битві вороги, і ти побачиш це на власні очі. Я віддам усіх юдеїв цареві Вавилона, він виведе їх до своєї країни і мечем разючим поб’є. Віддам Я всі багатства цього міста, все, що в ньому є, усі його коштовності, все майно царів Юдеї у руки їхніх ворогів. Вони їх пограбують, заберуть усе й відвезуть до Вавилона. А ти, Пашхуре, і всі люди дому твого в полон підете до Вавилона, там тебе й поховають. Ти пророкував брехню друзям своїм, кажучи, що нічого не трапиться, але всі вони також помруть й будуть поховані у Вавилоні”».

П’ята скарга Єремії

О Господи, пошив мене Ти в дурні,
    отож обдурено мене.
Свою Ти силу показав,
    тож перемога за Тобою.
Та цілий день із мене збиткувалися люди,
    і кожен насміхався наді мною.
Щоразу, промовляючи, кричу від болю,
    бо пророкую про нещастя та насильство.
Бо стало слово Господа для мене докором,
    тим, з чого люди цілий день глузують.
І я сказав:
    «Не буду більш собі нагадувати про Бога,
    і більш не говоритиму ім’ям Його».
Але слова Всевишнього,
    як палаючий вогонь в моєму серці,
    багаття усередині кісток моїх.
Втомився я утримувати його,
    не в змозі більше я таке терпіти.
10 Бо чув я шепіт злобний звідусіль,
    усі казали жахливі речі, навіть друзі.
Усі знайомі лиш чатують на мою помилку:
«Зведемо наклеп на Єремію,
    обдуримо й подолаємо його.
Спровадивши його,
    ми зможемо йому помститись».
11 Господь зі мною, як могутній воїн,
    тож ті, хто переслідує мене,
    принижені, мене їм не здолати.
Їх осоромлено, бо в них немає глузду,
    носить їм вічний сором, що не знає забуття.

12 О Всемогутній Господи,
    Хто випробовує праведних бажання і думки.
Яви мені Твою відплату,
    бо лиш Тобі одному скарги я відкрив свої.
13 Співайте Господу! Всевишнього хваліть!
    Бо від зловмисників життя убогого рятує Він.

Шоста скарга Єремії

14 Хай буде проклятий той день,
    коли я народився!
Благословення хай не буде дню тому,
    коли мати моя призвела мене на світ.
15 Хай буде проклятий той чоловік,
    що батькові моєму приніс ту новину:
«Син в тебе народився, хлопчик!»—
    що викликало радість в нього превелику.
16 Хай буде чоловік той, мов міста,
    які Господь повинищив[a] без жалю.
Хай чує він тривоги крик уранці
    і звук сурми, що б’є на сполох вдень.
17 За те, що він не вбив мене в утробі,
    щоб мати моя стала могилою моєю,
    не давши мені побачити цей світ.
18 Навіщо ж я з утроби вийшов,
    щоб бачити нещастя та страждання?
    В ганьбі я доживу недовгий вік.

Footnotes

  1. 20:16 міста… повинищив Тобто «Содом і Ґоморра». Див.: Дії 19.

20 І почув Пашхур, Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, Єремію, що пророкував ці слова.

І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі...

І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток, і всю коштовність його, та всі скарби юдських царів, усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону...

А ти, Пашхуре, та всі мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої приятелі, яким ти неправдиво пророкував.

Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене...

Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...

І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!

10 Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!

11 Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, вічний сором їм буде, який не забудеться!

12 А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!

14 Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде!

15 Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: Народилось тобі дитя-хлопець, а тим справді потішив його!

16 І бодай стався муж той, немов ті міста, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він уранці, а лемент військовий у часі полудня,

17 за те, що в утробі мене не забив, і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утроба її вагітною навіки була б!...

18 Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?...

Jeremiah and Pashhur

20 When the priest Pashhur son of Immer,(A) the official(B) in charge of the temple of the Lord, heard Jeremiah prophesying these things, he had Jeremiah the prophet beaten(C) and put in the stocks(D) at the Upper Gate of Benjamin(E) at the Lord’s temple. The next day, when Pashhur released him from the stocks, Jeremiah said to him, “The Lord’s name(F) for you is not Pashhur, but Terror on Every Side.(G) For this is what the Lord says: ‘I will make you a terror to yourself and to all your friends; with your own eyes(H) you will see them fall by the sword of their enemies. I will give(I) all Judah into the hands of the king of Babylon, who will carry(J) them away to Babylon or put them to the sword. I will deliver all the wealth(K) of this city into the hands of their enemies—all its products, all its valuables and all the treasures of the kings of Judah. They will take it away(L) as plunder and carry it off to Babylon. And you, Pashhur, and all who live in your house will go into exile to Babylon. There you will die and be buried, you and all your friends to whom you have prophesied(M) lies.’”

Jeremiah’s Complaint

You deceived[a](N) me, Lord, and I was deceived[b];
    you overpowered(O) me and prevailed.
I am ridiculed(P) all day long;
    everyone mocks(Q) me.
Whenever I speak, I cry out
    proclaiming violence and destruction.(R)
So the word of the Lord has brought me
    insult and reproach(S) all day long.
But if I say, “I will not mention his word
    or speak anymore in his name,”(T)
his word is in my heart like a fire,(U)
    a fire shut up in my bones.
I am weary of holding it in;(V)
    indeed, I cannot.
10 I hear many whispering,
    “Terror(W) on every side!
    Denounce(X) him! Let’s denounce him!”
All my friends(Y)
    are waiting for me to slip,(Z) saying,
“Perhaps he will be deceived;
    then we will prevail(AA) over him
    and take our revenge(AB) on him.”

11 But the Lord(AC) is with me like a mighty warrior;
    so my persecutors(AD) will stumble and not prevail.(AE)
They will fail and be thoroughly disgraced;(AF)
    their dishonor will never be forgotten.
12 Lord Almighty, you who examine the righteous
    and probe the heart and mind,(AG)
let me see your vengeance(AH) on them,
    for to you I have committed(AI) my cause.

13 Sing(AJ) to the Lord!
    Give praise to the Lord!
He rescues(AK) the life of the needy
    from the hands of the wicked.(AL)

14 Cursed be the day I was born!(AM)
    May the day my mother bore me not be blessed!
15 Cursed be the man who brought my father the news,
    who made him very glad, saying,
    “A child is born to you—a son!”
16 May that man be like the towns(AN)
    the Lord overthrew without pity.
May he hear wailing(AO) in the morning,
    a battle cry at noon.
17 For he did not kill me in the womb,(AP)
    with my mother as my grave,
    her womb enlarged forever.
18 Why did I ever come out of the womb(AQ)
    to see trouble(AR) and sorrow
    and to end my days in shame?(AS)

Footnotes

  1. Jeremiah 20:7 Or persuaded
  2. Jeremiah 20:7 Or persuaded