Add parallel Print Page Options

День біди

16 І дійшло до мене слово Господа: «Не одружуйся, не май ні синів, ані дочок на цій землі. Бо ось що Всевишній каже про синів і дочок, народжених у цьому місті, та про матерів, що носять їх, та про батьків, що плодять їх у цьому краї:

„Вони помруть від багатьох хвороб, за ними не тужитимуть і не поховають. Їх вигублять війна чи голод. І стануть вони мов сміття на землі, трупи їхні будуть поживою птахам небесним і звірині земній”».

Бо ось що Господь каже: «Не входь у дім скорботи, не ходи тужити. Не жалій за ними, бо Я забрав Свій спокій, любов і милосердя у народу цього, великі й малі в цьому краї повмирають, не поховають їх, і ніхто за ними не тужитиме. Ніхто себе не поріже й голову не поголить заради них[a]. Люди не поділяться з ними їжею поминальною, і не подадуть їм келих, щоб утішити в смерті батька й матері.

Не заходь у дім, де бенкетують, не сідай з ними їсти й пити. Бо ось що Всемогутній Господь Бог Ізраїлю каже: „За життя вашого Я винищу з землі цієї співи і святкові звуки, і галас щасливого весілля”.

10 І коли ти оголосиш ізраїльському народові всі ці слова, тоді вони тебе спитають: „Чому Господь прирік нас на тяжкі страждання? У чому злочин наш, який гріх ми скоїли проти Господа Бога нашого?” 11 А ти відповіси їм: „За те, що батьки ваші зрадили Мене, вони пішли за іншими богами, служили їм і поклонялися. Невірні Мене покинули і не дотримувалися Закону Мого. 12 Але ви накоїли ще більше лиха, ніж батьки ваші, і кожен з вас іде за своїм запеклим лихим серцем замість того, щоб слухати Мене. 13 Тому викину Я вас із країни цієї до землі, якої не знали ви, ані батьки ваші. І там служитимете ви іншим богам удень і вночі, і Я не зглянуся над вами”».

14 «Тож час настає,—каже Господь,—коли вже люди більш не казатимуть: „Клянусь Господом, Який вивів синів Ізраїля з землі Єгипетської”. 15 Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів синів Ізраїля з землі північної, з усіх місць, куди Він їх заслав. І Я їх поверну на їхню власну землю—землю, яку дав їхнім батькам”».

16 «Ось Я пошлю багатьох рибалок,—каже Господь,—і вони будуть виловлювати людей Ізраїлю. А потім Я пошлю багато мисливців[b], і вони полюватимуть на них кожній на горі і на кожнім пагорбі, і в розщілинах скель. 17 Адже Я стежу за тим, як вони живуть, та їхні злочини не приховати від Моїх очей. 18 Я вдвічі відплачу цьому народу за беззаконня їхнє і за великий гріх, бо вони осквернили землю Мою безтямними бовванами своїми, всю спадщину Господню заповнили гидотою своєю».

19 Господь—то моя сила і твердиня,
    притулок мій в лиху годину.
Народи звідусіль ідуть до Тебе й кажуть:
    «Батьки наші лиш те успадкували,
    що хибне, марне й зовсім безкорисне».
20 Чи можуть люди собі богів виготовляти?
    Ні, тільки статуї рукотворні!
    Але ті статуї лише боввани, а не боги!

21 Цього разу Я їм покажу Свою міць і силу,
    й тоді вони взнають, що ім’я Мені—Господь[c].

Footnotes

  1. 16:6 Ніхто… заради них Порізати себе й обстригти волосся—ознаки жалоби.
  2. 16:16 рибалок… мисливців Ворожі війська з Вавилону.
  3. 16:21 Господь Тобто «Ягве». Див.: «Ягве».