Иеремия 15
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Марні заступництва за Юдею
15 Тоді Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл постали переді Мною, Я б не примирився із народом цим. Прожени їх від Мене, хай підуть геть. 2 Якщо ж вони спитають: „Куди нам прямувати?” Тоді ти їм відповіси: „Ось що Господь казав:
„Кому судилась смерть, той помре,
кому війна, той в бою поляже,
кому судився голод, той від голодомору вмре,
якщо судилася неволя, той у полон потрапить.
3 Чотири кари Я нашлю на них:
разючий меч, собак, які шматують,
птахів небесних і звірів земних,
щоб вони зжерли й вигубили Юдею.
4 Нажаханих до смерті,
буде їх віддано чужим народам у полон
через Манассію[a], сина Езекії, юдейського царя,
за все, що натворив він у Єрусалимі”.
5 „І справді, хто матиме до тебе милосердя,
Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме?
І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?
6 Зріклася ти,—Господь каже,—відступилась,
тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю.
Я вже втомився буть до тебе милосердним.
7 Я їх лопатою розвію по містах усього краю.
Зроблю бездітними,
Я вигублю народ Мій за їхній шлях,
бо вони ж не повернулися до Мене.
8 В народі цьому буде більше удовиць,
аніж піску на березі морському.
Опівдні наведу на них руйнівника,
на матір кожну і на юнаків добірних.
Зненацька переляк і розпач напущу на них.
9 Прийде нещадний ворог із мечем разючим,
та смерть вигубить залишившихся в живих в Юдеї.
Та навіть жінка, що сімом дала життя,
втратить всіх синів своїх.
Заслабне вона і зітхне востаннє,
та сонце вже не світитиме для неї”».
Так каже Господь.
Друга скарга Єремії
10 Горе мені, моя мати, що народила ти мене,
таку прискіпливу людину,
що сперечається із цілим краєм.
Я ані позичав, ні в борг не брав ні в кого,
але вони ненавидять мене.
11 Господь сказав мені: «Це правда,
що Я звільнив тебе для доброї мети.
Я справді змусив ворогів твоїх
тебе благати у час страждання і нещастя».
Господь відповідає Єремії
12 Господь відповів: «Чи може хтось зламати крицю,
залізо з півночі[b] чи бронзу?
13 Зроблю Я всі твої скарби, твоє багатство
народам іншим здобиччю безплатною,
за всі гріхи в твоїх кордонах.
14 Примушу Я тебе служити ворогам твоїм
у тих краях, яких ти ще не знаєш,
бо гнів Мій запалив вогонь, який вас спопелить».
15 О Господи, Ти знаєш все!
Згадай раба Свого і зглянься наді мною,
помстися тим, хто переслідує мене.
Ти є терплячий з ними, та не губи мене.
Ти зваж, які знущання я для Тебе несу.
16 Твої слова знайшов і їх засвоїв.
Вони мені і щастя, й радість принесли,
бо Всемогутній Господь Бог
мене назвав своїм, Твоє ім’я ношу я.
17 Я не сидів у гурті і не святкував, я був один,
тому що Ти, Володар мій,
сповнив мене обуренням на них.
18 Чому мій біль без краю?
Чому тяжка і незцілима моя рана?
Чи будеш Ти оманою для мене,
немов пересихаюче джерело?
19 Тож ось що Господь каже:
«Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе,
тоді тобі стоять переді Мною.
Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте,
то зможеш ти устами буть Моїми.
Нехай вони повернуться до тебе,
а не ти до них.
20 Я зроблю тебе сильнішим,
ніж фортеці бронзової мур,
що здатен витримати будь-яку навалу.
Люди Юдеї на тебе нападатимуть,
але здолати не зможуть, адже Я з тобою».
Так каже Господь: «Я визволю тебе і порятую,
21 спасу тебе від нечестивих рук,
від злих опрессорів врятую».
Copyright © 2007 by Bible League International