Add parallel Print Page Options

Молитва Єремії під час засухи

14 Слово Єремії від Господа про засуху:

«Юдея в жалобі, лементує по вмерлим.
    Лежать знесилі по всій землі,
    та в Єрусалимі люди молять Бога про спасіння.
Вельможі посилають слуг по воду,
    але в колодязях нема води.
Приходять слуги, але посуд їх сухий,
    а голови від сорому покриті.
Земля у розпачі, бо дощу немає в краї;[a]
    пригнічені ганьбою хлібороби
    також від сорому вкривають голови свої.
І навіть лань у полі, народивши,
    кидає в полі оленя своє,
    бо нема трави і нічим його годувати.
Осли здичавілі на горах голих,
    мов шакали, нюхають повітря.
Заплющуються очі їхні,
    бо трав немає і нічого поїсти.

О Господи, хоча наші беззаконня й проти нас,
    заради імені Свого зроби що-небудь,
бо вже не раз ми відверталися від Тебе,
    й грішили проти Тебе без кінця.
Ізраїлю Надіє, Рятівник в часи негоди.
Чому Ти, мов той чужинець в цім краю?
    Мов подорожній, що залишається
    у місті лише переночувати?
Чом Ти мов та здивована людина,
    як воїн, що нездатний врятувати?
О Господи, Ти тут, між нами,
    й звемося ми ім’ям Твоїм,
    тож нас не покидай».

10 Ось що Господь каже про цей народ: «Справді, ноги їхні блукати люблять, та залишати Всевишнього Господа свого. Тож Бог не прийняв їх. Тепер чинитиме Він з ними згідно з беззаконнями, що вони зробили, та покарає їх за всі гріхи».

11 І Господь сказав мені: «Не молися про добро для народу цього. 12 Якщо вони поститимуться, не слухатиму Я їхніх благань, коли приноситимуть жертви всеспалення та хлібні жертви Я не прийму. Кажу так, бо їх Я вигублю мечем і голодом, і моровицею».

13 І я сказав: «О Господи Боже, пророки кажуть їм: „Не бійтеся меча й голоду, вони до вас не прийдуть, бо Я вам дам надійний мир на цій землі”».

14 Тоді Господь сказав мені: «Пророки неправду пророкують іменем Моїм. Я їх не посилав і не наказував їм, і взагалі з ними не розмовляв. Вони постійно пророкують вам про лживі з’яви та одкровення, пророцтва марні—то їхні власні облудні думки». 15 Тож ось що Господь каже щодо пророків, що пророкують іменем Моїм, хоч Я їх не посилав, що говорять: «Меч і голод не впадуть на цю землю». Саме ці пророки поляжуть від меча й голоду. 16 І людей, кому вони пророкували, викинуто буде на вулиці Єрусалима, бо через голодомор і меч нікому буде їх ховати. Я виллю на них усіх, на жінок і дочок їхніх ту смертельну кару.

17 Ось чому Єремія каже народу Юдеї:

«Хай мої очі ллють сльози
    щодня і щоночі невпинно.
Я плачу, бо тяжке нещастя
    спіткало невинну дочку Мого народу[b],
    бо так болить йому та невигойна рана.
18 Я вийду в поле, а там мечем побиті,
    ввійду у місто, а там голодна смерть;
пророки і священики угнані в полон
    до незнайомої землі.

19 Хіба Юдеї зовсім зрікся Ти?
    Чи нехтує душа Твоя Сіоном?
Навіщо нас Ти так побив,
    що зцілення немає?
На мир чекаєм ми,
    але нічого доброго нема.
Ми прагнем зцілення,
    та маєм тільки розпач.
20 Тобі відомі, Господи, гріхи всі наші,
    і беззаконня наших праотців,
    ми справді проти Тебе грішні.
21 Не нехтуй нами ради імені Твого,
    не зневажай престолу величі Твоєї.
Пам’ятай про наш союз,
    не розривай його.
22 Чи є серед ідолів поганських ті,
    хто здатен сотворити зливу?
Хіба то небеса самі дощі дають?
    Чи ж то не Ти, о Господи, наш Боже?
На тебе покладаємось,
    бо Ти є Той, Хто все те творить».

Footnotes

  1. 14:4 Земля… в краї Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
  2. 14:17 невинну дочку Мого народу Тобто «мій народ».

14 Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.

Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.

А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять, їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і свої голови понакривають.

Тому, що земля стала спрагла, бо дощу не було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.

Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...

Навіть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і меркнуть їм очі, бо немає трави...

Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!

О надіє Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на ночліг розтягає?

Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!

10 Так говорить Господь до народу цього: Так люблять вони волочитись, а не стримувати своїх ніг, тому то не має Господь уподобання в них, Він тепер їхню провину згадає, і їхній гріх покарає!

11 І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому:

12 Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!...

13 А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!

14 Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця...

15 Тому так промовляє Господь на пророків, які пророкують Іменням Моїм, хоч Я не посилав їх, та що кажуть вони: Меч та голод не буде в цім Краї: від меча та від голоду згинуть пророки такі!

16 А народ, що таке пророкують йому, розкиданий буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча, і не буде кому поховати його, вони й їхні жінки, й їхні сини та їхні дочки, і виллю на них їхнє зло!

17 І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми, і нехай не затихнуть, бо дівчина, доня народу мого, буде побита великим нещастям, дуже болючим ударом!

18 Якщо вийду на поле ось побиті мечем, й якщо вийду до міста ось помлілі із голоду, і навіть пророк та священик шмигляють по краю, якого не знають...

19 Чи насправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гидує душа Твоя? Чому вразив Ти нас і немає нам ліку? Ми чекаємо миру й немає добра, і часу вздоровлення та ось тільки жах!...

20 Знаємо, Господи, нашу безбожність, вину наших батьків, бо ми проти Тебе згрішили,

21 та не відкидай нас ради Ймення Свого, не безчесть трону слави Своєї, пам'ятай, не зламай заповіту Свого із нами!

22 Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не Ти Господь Бог наш? Тому то на Тебе надіємось ми, бо Ти це все чиниш!

Drought, Famine, Sword

14 This is the word of the Lord that came to Jeremiah concerning the drought:(A)

“Judah mourns,(B)
    her cities languish;
they wail for the land,
    and a cry goes up from Jerusalem.
The nobles send their servants for water;
    they go to the cisterns
    but find no water.(C)
They return with their jars unfilled;
    dismayed and despairing,
    they cover their heads.(D)
The ground is cracked
    because there is no rain in the land;(E)
the farmers are dismayed
    and cover their heads.
Even the doe in the field
    deserts her newborn fawn
    because there is no grass.(F)
Wild donkeys stand on the barren heights(G)
    and pant like jackals;
their eyes fail
    for lack of food.”(H)

Although our sins testify(I) against us,
    do something, Lord, for the sake of your name.(J)
For we have often rebelled;(K)
    we have sinned(L) against you.
You who are the hope(M) of Israel,
    its Savior(N) in times of distress,(O)
why are you like a stranger in the land,
    like a traveler who stays only a night?
Why are you like a man taken by surprise,
    like a warrior powerless to save?(P)
You are among(Q) us, Lord,
    and we bear your name;(R)
    do not forsake(S) us!

10 This is what the Lord says about this people:

“They greatly love to wander;
    they do not restrain their feet.(T)
So the Lord does not accept(U) them;
    he will now remember(V) their wickedness
    and punish them for their sins.”(W)

11 Then the Lord said to me, “Do not pray(X) for the well-being of this people. 12 Although they fast, I will not listen to their cry;(Y) though they offer burnt offerings(Z) and grain offerings,(AA) I will not accept(AB) them. Instead, I will destroy them with the sword,(AC) famine(AD) and plague.”(AE)

13 But I said, “Alas, Sovereign Lord! The prophets(AF) keep telling them, ‘You will not see the sword or suffer famine.(AG) Indeed, I will give you lasting peace(AH) in this place.’”

14 Then the Lord said to me, “The prophets are prophesying lies(AI) in my name. I have not sent(AJ) them or appointed them or spoken to them. They are prophesying to you false visions,(AK) divinations,(AL) idolatries[a] and the delusions of their own minds. 15 Therefore this is what the Lord says about the prophets who are prophesying in my name: I did not send them, yet they are saying, ‘No sword or famine will touch this land.’ Those same prophets will perish(AM) by sword and famine.(AN) 16 And the people they are prophesying to will be thrown out into the streets of Jerusalem because of the famine and sword. There will be no one to bury(AO) them, their wives, their sons and their daughters.(AP) I will pour out on them the calamity they deserve.(AQ)

17 “Speak this word to them:

“‘Let my eyes overflow with tears(AR)
    night and day without ceasing;
for the Virgin(AS) Daughter, my people,
    has suffered a grievous wound,
    a crushing blow.(AT)
18 If I go into the country,
    I see those slain by the sword;
if I go into the city,
    I see the ravages of famine.(AU)
Both prophet and priest
    have gone to a land they know not.(AV)’”

19 Have you rejected Judah completely?(AW)
    Do you despise Zion?
Why have you afflicted us
    so that we cannot be healed?(AX)
We hoped for peace
    but no good has come,
for a time of healing
    but there is only terror.(AY)
20 We acknowledge(AZ) our wickedness, Lord,
    and the guilt of our ancestors;(BA)
    we have indeed sinned(BB) against you.
21 For the sake of your name(BC) do not despise us;
    do not dishonor your glorious throne.(BD)
Remember your covenant(BE) with us
    and do not break it.
22 Do any of the worthless idols(BF) of the nations bring rain?(BG)
    Do the skies themselves send down showers?
No, it is you, Lord our God.
    Therefore our hope is in you,
    for you are the one who does all this.(BH)

Footnotes

  1. Jeremiah 14:14 Or visions, worthless divinations