Иеремия 10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Господь і боввани
10 Почуйте слово, що Господь сказав вам, доме Ізраїля. 2 Ось що Він каже:
«Не научайтесь звичаїв поганських,
і не тремтіть від небесних знамень[a],
як роблять це інші народи.
3 Бо ж звичаї людей тих є безглузді,
а боввани їхні—то лише колода,
кимось зрубана у лісі.
Це те, що ремісник виготовляє
сокирою і власними руками.
4 Він прикрашає боввана золотом і сріблом,
зшиває цвяхами, щоб не валився.
5 Вони, мов ті опудала, що на баштані:
ні говорити, ні ходить не можуть—
їх треба на руках носить.
Не бійся їх, вони ні помогти,
ані зашкодити тобі не можуть.
6 Тобі, о Боже, не існує рівних,
ні імені такого більш нема,
як Господа мого ім’я могутнє.
7 Чи можна не боятися Тебе, Царю народів?
Бо заслуговуєш на це Ти, бо іншого нема такого
між мудрецями всіх країв і царств.
8 Усі вони бездарні і дурні,
їх вчать речей безглуздих,
колода—то наставник їх.
9 Привозять срібло коване з Таршиша,
а золото везуть з Уфаза.
Боввани ті, що їм вклоняються народи,
то є робота майстра, твір ремісника.
Вдягають їх у фіолет та пурпур,
все це—майстрів робота вправних.
10 Але Господь—справжній Бог,
Він—Володарю живий і Цар предвічний.
Земля здригається від Його гніву,
несила людям витримати лють Його.
11 Ось що скажіть їм: „Щодо тих богів,
що небеса і землю не створили,
вони пощезнуть і з землі, і з-під небес”»[b].
12 Господь—це Той,
Хто землю сотворив Своєю міццю,
Хто світ Своєю мудрістю створив,
Хто небеса розкинув розумом Величним.
13 По Його волі грім з небес лунає,
та нескінченні вод дощових потоки
падають на землю.
Він хмари піднімає з всіх кінців землі,
та блискавки з дощем творить,
і зі своїх скарбниць здіймає вітер.
14 Кожна людина—дурна!
Ремісники соромляться своїх творінь,
бо боввани ті—облудні, в них нема життя[c].
15 Вони—марнота і предмет для глузувань,
вони всі згинуть в час Великого суда.
16 А Спадок Якова[d]—Всевишній зовсім не такий,
бо справді Він творець усього,
й Ізраїль—то є спадщина Його.
Ім’я Йому—Господь Усемогутній!
Надходить день руїни
17 Люди Юдеї, збирайте свої пожитки,
будьте на поготові, щоб втікти,
бо всі ви у пастці облоги.
18 Ось що Господь Бог каже:
«Повикидаю зараз Юдеїв землі цієї,
завдам їм болю, зажену їх в скруту,
нехай це буде їм урок»[e].
19 Горе мені (Єремії), я поранений тяжко.
Та я сказав: «Однак це мій біль,
я мушу витерпіть його».
20 Мій намет зруйновано, розірвано його мотуззя.
Сини мене покинули, нікого не лишилось.
Нема кому намет напнути,
нема кому піднять завіси.
21 Бо пастухи (правителі)—дурні,
і не шукають Господа вони.
Ось чому отари їхні всі розкидано довкола.
22 Ось гуркіт з півночі[f] надходить!
Він оберне міста Юдеї на пустелю,
на шакалів лігво.
23 Я знаю, Господи, людині доля непідвладна,
не чоловікові вирішувати, що станеться,
що він зробити в силі.
24 Тож покарай нас, Господи, але по правді,
не у гніві, щоб не знищив.
25 Вилий обурення на ті народи, які Тебе не знають,
й на роди, що імені Твого не промовляють,
бо Якова вони пожерли.
Вони розправилися з ним
і зруйнували житло це.
Footnotes
- 10:2 небесних знамень Деякі народи, що жили навкруги Ізраїлю, передрікали майбутнє, ґрунтуючись на положення зірок та планет.
- 10:11 Ось що… небес Цей вірш написано арамійською мовою.
- 10:14 в них нема життя Або «в них немає духа».
- 10:16 Спадок Якова Іншими словами «Бог, Якого ізраїльтяни успадкували від батьків».
- 10:18 Повикидаю… урок Древньогебрейський текст непевний.
- 10:22 гуркіт з півночі Це означає, що вавилонська армія йде з півночі на міста юдейські.
Copyright © 2007 by Bible League International