Иезекииль 6

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Пророцтво щодо гір ізраїльських

6 Слово Господа дійшло до мене. Він мовив: ² «Сину людський, поверни своє обличчя до гір Ізраїльських; пророкуй проти них. ³ Скажи так: „О, гори Ізраїлю, почуйте слово Господа Бога. Ось що Господь Бог говорить горам та пагорбам, ярам та долинам: „Я збираюсь спрямувати меч на вас, Я зруйную ваші висоти^[a]. ⁴ Ваші вівтарі буде знищено, а обурливі вівтарі для запашного куріння буде потрощено. Я заподію смерть вашим людям перед вашими бовванами.

⁵ Я покладу мертві тіла синів Ізраїлю перед їхніми бовванами і розкидаю кістки ваші навколо вівтарів ваших. ⁶ Хоч би де ви жили, міста лежатимуть спустошені і висоти розорені, щоб ваші обурливі вівтарі були зруйновані й розорені, і ваших бовванів потрощено і побито, ваші вівтарі розвалено і те, що ви зробили, винищено. ⁷ Ваші люди падатимуть мертві серед вас, і ви зрозумієте, що Я—Господь.

⁸ Але Я помилую декого, дехто врятується від меча, коли вас розкидає по землях між народами. ⁹ Тоді в народах, куди їх приведуть у полон, ті, хто врятуються, згадають Мене: як Мене засмутили їхні облудні серця^[b], що відвернулися від Мене, і їхні очі, що зажадали тих бовванів. Вони почуватимуть огиду до самих себе за те зло, що вони зробили, і за всі свої мерзотні звички. ¹⁰ І вони зрозуміють, що Я Господь; я не погрожую даремно, щоб наслати це лихо на них”».

¹¹ І ось іще що говорить Господь Бог: «Сплесни в долоні, тупни ногою і гукни: „Ой лихо! Через усі огидні та мерзотні звички дому Ізраїлю вони поляжуть від меча, голодомору та чуми. ¹² Той, хто далеко, помре від чуми, а той, хто близько, поляже від меча, а той, хто виживе і лишиться, помре від голоду. Отак Я виллю свою лють на них.

¹³ І вони знатимуть, що Я є Господь, коли їхні люди лежатимуть мертві серед їхніх бовванів, на кожному високому пагорбі^[c] і по всіх верхів’ях гір, під кожним розлогим деревом і під кожним дубом з рясним листям—скрізь, де вони курили запашні кадила своїм бовванам. ¹⁴ І Я підніму руку на них і зроблю цю землю безлюдною пусткою, хоч би де вони жили: від пустелі на півдні, до Дивла^[d] на півночі”. Тоді вони збагнуть, що Я—Господь».