Add parallel Print Page Options

Журна пісня про князів Ізраїлю

19 Сказав Господь мені: «Заведи журну пісню про князів Ізраїлю:

„Що за левиця серед левів була ваша мати!
    Вона лежала серед молодих левів
    і викохувала своїх малят.
Вона виростила одного із своїх малят,
    який став полювати на здобич,
    та розідрав одного з людей.

Люди почули про нього,
    і впіймано було його у їхню пастку.
    Вони гаками притягли його в землю Єгипетську.

Як побачила левиця, що сподівання її марні
    виховати того лева вожаком,
то вона відібрала іншого зі своїх малят
    і виховала його дужим левом.
Він походжає серед левів,
    бо тепер він дужий лев.
Навчившись роздирати здобич,
    він зжер людину.
Він повалив людські палаци,
    спустошив їхні міста.
    Вся земля і всі на ній жахалися його реву.
Тоді повстали проти нього
    народи з навколишніх країв.
Розкинули вони свої тенета
    і впіймався він у їхню пастку.
Гаками затягли його у клітку
    і привезли до царя Вавилона.
Посадили його у в’язницю,
    тож реву його не чутно було більш по горах ізраїльських.

10 Мати ваша, мов лоза виноградна,
    посаджена при криниці.
Родюча була вона,
    гіллям багата завдяки великій воді.
11 Вигнався пагін на ній височенний,
    придатний для берла володаря.
Виріс Він до небес, високо над густим листям,
    видно його було понад галуззям густим.
12 Та вирвано з корінням лозу у люті
    й на землю пожбурено.
Вітер зі сходу висушив її плоди,
    гілля її зрізано, та викинуто у вогонь,
    і вогонь пожер його.

13 Тепер посадили її у пустелі
    в землі сухій та спраглій.
14 Вогонь пішов з однієї з найбільших гілок
    і пожер її плоди.
    І не лишилося жодної гілки для берла володаря”.

Цю журну пісню слід виконувати як пісню жалоби».