Add parallel Print Page Options

Два орли та лоза

17 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу дому Ізраїлю. Скажи їм, що Господь Бог говорить:

„Великий орел з могутніми крилами та довгим пір’ям,
    у повному різнобарвному оперенні прилетів до Ливану.
Він ухопив верхівку кедра,
    відламав найвищу з гілок
і відніс її до Ханаану, землі торгівців,
    та посадив у їхньому місті.
Потім він узяв насіння з тієї землі
    і посадив у родючий ґрунт,
    мов вербу при великій воді.
І воно пустило паростки
    і виросло тугою, розлогою виноградною лозою,
    але низькорослою.
Гілки її повернулися до нього,
    але коріння її лишилося під нею.
Тож стало воно виноградною лозою,
    вигнало гілля й розкинуло вкриті листям галузки.
Але там був іще один великий орел
    з могутніми крилами у повному оперенні.
Виноградна лоза погнала до нього своє коріння
    з тієї ділянки, де її посадили,
і простягнула свої гілки за водою до нього,
    бажаючи, щоб той доглядав за нею.
Її посадили в добрий ґрунт над великою водою,
    щоб вона вигнала гілля,
    щоб родила й стала пишною лозою”.
Скажи їм, що Господь Бог говорить:
    „Чи буде вона цвісти?
Чи орел не повириває з корінням її,
    не позриває плоди, аж вона висохне?
Усі її нові паростки посохнуть
    і не треба буде ні міцної руки,
    ані великої кількості людей,
    щоб витягти її з корінням.
10 Навіть, якщо її пересадять,
    чи буде вона розцвітати?
Чи не всохне вона остаточно,
    коли східний вітер налетить на неї—
    висохне геть на ділянці, де росла?”»

11 І слово Господа дійшло до мене: 12 «Скажи цьому бунтівному дому: „Хіба ви не знаєте, що все це означає?” Скажи їм: „Цар вавилонський пішов до Єрусалима й забрав його царя та його вельмож і відвів їх з собою до Вавилона. 13 Тоді він взяв одного з царської родини й уклав з ним Угоду і ввів його під присягу. Він також забрав провідних людей краю. 14 Тож царство було принижене, нездатне підвестися знову й існувало далі тільки завдяки Угоді. 15 Але цар виступив проти нього, надіславши своїх посланців до Єгипту, щоб дістати коней і велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто робить таке? Чи розірве він Угоду, чи врятується? 16 Так само правда, як те, що Я живу, він помре у Вавилоні, землі царя, який посадив його на престол, чиєю запорукою він знехтував і чию Угоду розірвав. Так проголошує Господь Бог. 17 Фараон зі своїм могутнім військом і величезною навалою не допоможе йому в війні, коли насиплють вали і поставлять башти для облоги, щоб вигубити чимало людей. 18 Він зневажив клятву, порушивши завіт, оскільки дав свою руку в заставу іншому. І через усе це він не врятується”».

19 Тому Господь Бог ось що говорить: «Так само правда, як те, що Я живу, Я оберну на його голову Мою обіцянку, яку він зневажив, і Мій завіт, який він розірвав. 20 Я розкину Свої тенета на нього і зловлю його в пастку. Я привезу його до Вавилона і там виконаю присуд йому, бо він був невірний Мені. 21 Усі його полки, що тікають, поляжуть від меча, а тих, що лишаться в живих, я розвію на всіх вітрах. Тоді ви збагнете, що це Я, Господь, сказав».

22 Ось що Господь Бог говорить:

«Візьму Я гілку із верхівки кедра,
    відламаю ніжний паросток із верховіття
    і на горі високій та величній посаджу.
23 В горах ізраїльських я посаджу його,
    він пустить пагони і принесе плоди
    він стане пишним і розкішним кедром.
Птахи гніздитись будуть в його гіллі,
    знайдуть притулок в тіні його віт.

24 Усі польові дерева будуть знати,
    що Я, Господь, принижую дерево високе
    й примушую низеньке виростати.
Висушую Я дерево зелене
    й примушую сухе цвісти,
так Я, Господь, промовив,
    і так Я і зроблю».

17 І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,

та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.

Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.

І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.

І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.

Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.

Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.

Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.

10 І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений...

11 І було мені слово Господнє таке:

12 Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.

13 І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,

14 щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

16 Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

17 І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

18 І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.

19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!

20 І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.

21 І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

22 Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.

23 На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.

24 І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!

Two Eagles and a Vine

17 The word of the Lord came to me: “Son of man, set forth an allegory and tell it to the Israelites as a parable.(A) Say to them, ‘This is what the Sovereign Lord says: A great eagle(B) with powerful wings, long feathers and full plumage of varied colors came to Lebanon.(C) Taking hold of the top of a cedar, he broke off(D) its topmost shoot and carried it away to a land of merchants, where he planted it in a city of traders.

“‘He took one of the seedlings of the land and put it in fertile soil. He planted it like a willow by abundant water,(E) and it sprouted and became a low, spreading vine. Its branches(F) turned toward him, but its roots remained under it. So it became a vine and produced branches and put out leafy boughs.(G)

“‘But there was another great eagle with powerful wings and full plumage. The vine now sent out its roots toward him from the plot where it was planted and stretched out its branches to him for water.(H) It had been planted in good soil by abundant water so that it would produce branches,(I) bear fruit and become a splendid vine.’

“Say to them, ‘This is what the Sovereign Lord says: Will it thrive? Will it not be uprooted and stripped of its fruit so that it withers? All its new growth will wither. It will not take a strong arm or many people to pull it up by the roots.(J) 10 It has been planted,(K) but will it thrive? Will it not wither completely when the east wind strikes it—wither away in the plot where it grew?(L)’”

11 Then the word of the Lord came to me: 12 “Say to this rebellious people, ‘Do you not know what these things mean?(M)’ Say to them: ‘The king of Babylon went to Jerusalem and carried off her king and her nobles,(N) bringing them back with him to Babylon.(O) 13 Then he took a member of the royal family and made a treaty(P) with him, putting him under oath.(Q) He also carried away the leading men(R) of the land, 14 so that the kingdom would be brought low,(S) unable to rise again, surviving only by keeping his treaty. 15 But the king rebelled(T) against him by sending his envoys to Egypt(U) to get horses and a large army.(V) Will he succeed? Will he who does such things escape? Will he break the treaty and yet escape?(W)

16 “‘As surely as I live, declares the Sovereign Lord, he shall die(X) in Babylon, in the land of the king who put him on the throne, whose oath he despised and whose treaty he broke.(Y) 17 Pharaoh(Z) with his mighty army and great horde will be of no help to him in war, when ramps(AA) are built and siege works erected to destroy many lives.(AB) 18 He despised the oath by breaking the covenant. Because he had given his hand in pledge(AC) and yet did all these things, he shall not escape.

19 “‘Therefore this is what the Sovereign Lord says: As surely as I live, I will repay him for despising my oath and breaking my covenant.(AD) 20 I will spread my net(AE) for him, and he will be caught in my snare. I will bring him to Babylon and execute judgment(AF) on him there because he was unfaithful(AG) to me. 21 All his choice troops will fall by the sword,(AH) and the survivors(AI) will be scattered to the winds.(AJ) Then you will know that I the Lord have spoken.(AK)

22 “‘This is what the Sovereign Lord says: I myself will take a shoot(AL) from the very top of a cedar and plant it; I will break off a tender sprig from its topmost shoots and plant it on a high and lofty mountain.(AM) 23 On the mountain heights(AN) of Israel I will plant it; it will produce branches and bear fruit(AO) and become a splendid cedar. Birds of every kind will nest in it; they will find shelter in the shade of its branches.(AP) 24 All the trees of the forest(AQ) will know that I the Lord bring down(AR) the tall tree and make the low tree grow tall. I dry up the green tree and make the dry tree flourish.(AS)

“‘I the Lord have spoken, and I will do it.(AT)’”