Add parallel Print Page Options

Два орли та лоза

17 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу дому Ізраїлю. Скажи їм, що Господь Бог говорить:

„Великий орел з могутніми крилами та довгим пір’ям,
    у повному різнобарвному оперенні прилетів до Ливану.
Він ухопив верхівку кедра,
    відламав найвищу з гілок
і відніс її до Ханаану, землі торгівців,
    та посадив у їхньому місті.
Потім він узяв насіння з тієї землі
    і посадив у родючий ґрунт,
    мов вербу при великій воді.
І воно пустило паростки
    і виросло тугою, розлогою виноградною лозою,
    але низькорослою.
Гілки її повернулися до нього,
    але коріння її лишилося під нею.
Тож стало воно виноградною лозою,
    вигнало гілля й розкинуло вкриті листям галузки.
Але там був іще один великий орел
    з могутніми крилами у повному оперенні.
Виноградна лоза погнала до нього своє коріння
    з тієї ділянки, де її посадили,
і простягнула свої гілки за водою до нього,
    бажаючи, щоб той доглядав за нею.
Її посадили в добрий ґрунт над великою водою,
    щоб вона вигнала гілля,
    щоб родила й стала пишною лозою”.
Скажи їм, що Господь Бог говорить:
    „Чи буде вона цвісти?
Чи орел не повириває з корінням її,
    не позриває плоди, аж вона висохне?
Усі її нові паростки посохнуть
    і не треба буде ні міцної руки,
    ані великої кількості людей,
    щоб витягти її з корінням.
10 Навіть, якщо її пересадять,
    чи буде вона розцвітати?
Чи не всохне вона остаточно,
    коли східний вітер налетить на неї—
    висохне геть на ділянці, де росла?”»

11 І слово Господа дійшло до мене: 12 «Скажи цьому бунтівному дому: „Хіба ви не знаєте, що все це означає?” Скажи їм: „Цар вавилонський пішов до Єрусалима й забрав його царя та його вельмож і відвів їх з собою до Вавилона. 13 Тоді він взяв одного з царської родини й уклав з ним Угоду і ввів його під присягу. Він також забрав провідних людей краю. 14 Тож царство було принижене, нездатне підвестися знову й існувало далі тільки завдяки Угоді. 15 Але цар виступив проти нього, надіславши своїх посланців до Єгипту, щоб дістати коней і велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто робить таке? Чи розірве він Угоду, чи врятується? 16 Так само правда, як те, що Я живу, він помре у Вавилоні, землі царя, який посадив його на престол, чиєю запорукою він знехтував і чию Угоду розірвав. Так проголошує Господь Бог. 17 Фараон зі своїм могутнім військом і величезною навалою не допоможе йому в війні, коли насиплють вали і поставлять башти для облоги, щоб вигубити чимало людей. 18 Він зневажив клятву, порушивши завіт, оскільки дав свою руку в заставу іншому. І через усе це він не врятується”».

19 Тому Господь Бог ось що говорить: «Так само правда, як те, що Я живу, Я оберну на його голову Мою обіцянку, яку він зневажив, і Мій завіт, який він розірвав. 20 Я розкину Свої тенета на нього і зловлю його в пастку. Я привезу його до Вавилона і там виконаю присуд йому, бо він був невірний Мені. 21 Усі його полки, що тікають, поляжуть від меча, а тих, що лишаться в живих, я розвію на всіх вітрах. Тоді ви збагнете, що це Я, Господь, сказав».

22 Ось що Господь Бог говорить:

«Візьму Я гілку із верхівки кедра,
    відламаю ніжний паросток із верховіття
    і на горі високій та величній посаджу.
23 В горах ізраїльських я посаджу його,
    він пустить пагони і принесе плоди
    він стане пишним і розкішним кедром.
Птахи гніздитись будуть в його гіллі,
    знайдуть притулок в тіні його віт.

24 Усі польові дерева будуть знати,
    що Я, Господь, принижую дерево високе
    й примушую низеньке виростати.
Висушую Я дерево зелене
    й примушую сухе цвісти,
так Я, Господь, промовив,
    і так Я і зроблю».