Add parallel Print Page Options

Віщування про вигнання

12 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони—непокірний народ. Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім. Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання. На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам. Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю».

Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах.

Вранці слово Господа дійшло до мене: «Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти? 10 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”. 11 Скажи їм: „Я—знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені. 12 Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю. 13 Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її[a]. 14 Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо—і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем. 15 Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах. 16 Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь”».

17 Слово Господа дійшло до мене: 18 «Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду. 19 Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там. 20 Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я—Господь”».

21 Слово Господа дійшло до мене: 22 «Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській:

Не збудуться ведіння пророцькі,
    лихо нескоро прийде к нам».

23 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм:

Наблизилися дні, коли кожна з’ява збудеться,
    та лихо прийде до кожного у хату».

24 «Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського. 25 Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав»,—проголошує Господь Бог.

26 Слово Господа дійшло до мене: 27 «Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє. 28 Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.

Footnotes

  1. 12:13 побачить її Ворог виколе йому очі, тож він не побачить тієї землі.