Екклесиаст 12

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Старість

12 У юні дні не забувай Творця до того, як біда покличе, до того, як прийдуть роки, коли вже скажеш: «Я не маю втіхи!^[a]»

² Пам’ятай свого Творця, поки молодий, до того ще, як сонце й світло потьмяніють і почорніють зорі й місяць, і за грозою набігатиме гроза. ³ Не забувай Його до того, коли рукам твоїм не стане сили, коли підкосяться коліна у мужчин, повипадають зуби, і жувати буде нічим, не бачитимуть очі ясно. ⁴ Тоді і звуки з вулиці, немов крізь ставні, і навіть гуркіт жорен нечутним стане; пісень дівочих не почуєш, але пташиний спів тебе, безсонного, розбудить. ⁵ У той час ти боятимешся висоти й розбою на дорогах, коли волосся стане білим, як мигдаль, покритий цвітом, коли ходитимеш з трудом, як розжиріла сарана, коли бажань уже не буде,^[b] коли в оселю вічну люди йдуть і їх жалобниці в останню путь проводять.

Про смерть

⁸ «Все—вітер в полі,—каже Когелет,—усе марнота!»

Закінчення

⁹ Когелет був не лише мудрецем, але й сам далі навчав людей, давав їм знання. Він почув, перевірив і виправив чимало мудрих висловів. ¹⁰ Когелет намагався знайти втішні слова, написати дохідливі й правдиві рядки. ¹¹ Слова мудреця, мов дубець для бика. Його переконливі слова, мов кілки, що вп’ялися в землю. Вони прийшли від одного пастуха. ¹² А всього, що поза цим, сину мій, стережися! Книги пишуть безкінечно, а довге навчання віднімає багато сил.

¹³ Такий кінець усьому почутому: бійся Бога й тримайся Його заповідей—такий цілковитий обов’язок людини. ¹⁴ Адже Бог розсудить будь-яку справу, в тому числі й кожну приховану річ, хай добру чи лиху.