Add parallel Print Page Options

Хвала мудрості

10 Найкращі пахощі споганить можуть дохлі мухи, дрібна дурничка переважить честь і мудрість. Де мудрий поверне праворуч, там дурень поверне ліворуч. Коли шляхом своїм іде невіглас, цього не усвідомлює ніскільки, і кожен розуміє, що дурень він. Якщо на вас розгнівається можновладець, не здавайтесь через невдачі. Будь старанним й терпеливим, тоді можна виправити самі великі помилки[a].

Таке ще зло я спостеріг під сонцем[b], таку помилку робить можновладець: дурний найвищі обіймає посади, великі та багаті—другорядні. Рабів на конях верхи бачив я і повелителів, що пішки плентались, немов раби.

Хто риє яму, може в неї впасти, того, хто мур руйнує, може вжалити гадюка. Каменярі поранитись камінням можуть, дереворуби постраждати від нього можуть. 10 Коли тупа сокира, більше праці; сокира гостра—менше працювати. Отак і мудрість—помічник талану. 11 Якщо гадюка укусила вже до замовляння, то замовляти марно вже її.

12 З уст мудреця слова несуть йому лиш благо,
    а дурня рот його ж і знищить.

13 З дурниці починає він розмову, останнє слово—то зовсім нісенітниця. 14 Адже невпинно дурень пащекує, чим це закінчиться; ніхто не передбачить, ніхто не скаже, що по тому буде.

15 Усе, що дурень робить, лиш виснажує його,
    адже він задурний знайти додому шлях.

16 Біда тобі, о земле, цар твій юний, і можновладці зранку шлунок набивають. 17 Благословенна, земле, ти, бо твій цар шляхетний[c], а управителі їдять в належний час, щоб сил набратися, а не сп’яніти.

18 То через лінощі провалюється дах,
    через недбалість хата протікає.

19 Для задоволення готують собі їсти, для радощів в житті вино вживають, а гроші відповідь дадуть на все. 20 І подумки не проклинай царя, і в ліжку не кляни багатія, бо навіть пташка в небі перехопить твоє слово, на крилах донесе, що ти сказав.

Footnotes

  1. 10:4 Будь… помилки Або «Цілитель може позбавити людину самих великих гріхів». У цьому вірші «цілитель»—це той, хто прощає гріхи та допомагає іншим.
  2. 10:5 під сонцем Або «у цьому житті».
  3. 10:17 шляхетний Буквально «син вільної людини», тобто який ніколи не був рабом та його батьки не були рабами.

10 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...