Add parallel Print Page Options

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

13 бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

20 бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Життя освячене Духом Святим

Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі. Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене[a] від закону гріха, що веде до смерті. Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх. Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.

Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає. Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.

Розум, керований бездуховною людською природою—проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому. Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.

Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу. 10 З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом. 11 Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.

12 Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй. 13 Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя. 14 Бо справжні діти Божі—це ті, хто керується Духом Божим. 15 Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!»[b]—що означає: «Батько!» 16 І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми—Божі діти. 17 А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його славу.

Слава у майбутньому

18 Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою славою, яку ми матимемо в майбутньому. 19 Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.

20-21 Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі. 22 Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами. 23 І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.

24 Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить? 25 Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.

26 Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш. 27 Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.

28 І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею. 29 Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер. 30 Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.

Любов Божа—в Ісусі Христі

31 Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти? 32 Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм. 33 Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує. 34 То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас. 35 Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча? 36 Як сказано у Святому Писанні:

«За Тебе нас щодня вбивають,
    нас вважають вівцями,
    придатними лише на заколення».(A)

37 Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас. 38-39 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння—ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.

Footnotes

  1. 8:2 мене Деякі грецькі рукописи наводять «тебе».
  2. 8:15 Авва З арамійської мови це перекладається як «батько».