Продовження прощальної промови Ісуса

16 «Я все це розповів вам, щоб не зневірилися ви у скрутну годину. ² Люди виженуть вас із синагоги, та прийде час, коли, вбивши когось із вас, вважатиме вбивця, що служив він Богу. ³ Всі діятимуть так, бо ні Отця не пізнали Мого, ані Мене. ⁴ І розповів Я вам про це, щоб згадали ви, коли прийде той час, що попереджав Я вас. А не сказав вам про це з самого початку через те, що був тоді ще з вами».

Ісус говорить про Дух Святий

⁵ «А зараз до Того вирушаю Я, Хто послав Мене, і жоден із вас не запитає Мене: „Куди Ти йдеш?” ⁶ Зараз, коли Я вам усе це розповів, серця ваші сповнилися смутком. ⁷ Та істинно кажу: для вас же ліпше буде, щоб Я пішов, інакше не прийде Помічник. Пішовши, Я пришлю Його до вас. ⁸ І коли Він прийде, то виявить людям світу правду про гріх, праведність і суд. ⁹ Він доведе людям, що вони грішні, бо не вірять у Мене. ¹⁰ Він доведе як помилялися вони про праведність Господню. Я ж до Отця іду, і ви Мене вже не побачите. ¹¹ Він доведе, що є Божий суд, бо правителя світу цього^[a] вже засуджено. ¹² І ще багато чого хотів би Я вам сказати, та зараз іще не знесете ви всього того. ¹³ Але як прийде Дух Істини, то направить вас до істинної правди, і не від Себе говоритиме Він, а скаже те, що почує. Він сповістить вас про прийдешнє. ¹⁴ Він принесе Мені славу, бо візьме те, що належить Мені й відкриє його вам. ¹⁵ Все, що належить Отцю Моєму, належить і Мені. Ось чому кажу Я, що візьме Він те, що Мені належить, і відкриє вам».

Ваш смуток обернеться радістю

¹⁶ «Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене».

¹⁷ Тоді дехто з Його учнів почали казати один одному: «Що означають ці Його слова: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене?” Або ці: „Бо до Отця Я йду?”» ¹⁸ І ще вони казали: «Що це за „згодом”, про що це Він говорить? Ми не розуміємо, що Він каже».

¹⁹ Ісус знав, що вони хотіли Його запитати, тож мовив: «Ви сперечаєтеся поміж собою про те, що Я сказав: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене”.

²⁰ Істинно кажу вам: будете стогнати й голосити, а світ радітиме; сумуватимете, та смуток ваш обернеться радістю. ²¹ Коли жінка народжує дитину, то терпить муки, бо прийшов її час, а як народить, то забуває про всі страждання, бо сповнена радістю, що людина прийшла у світ. ²² Тож і ви засмучені зараз. Та Я знову побачу вас, і ви будете мати радість, і ніхто не зможе позбавити вас її. ²³ І не питатимете ви в той день у Мене нічого. Істинно кажу вам: хоча б що ви попросили в Отця в Моє ім’я, Він усе вам дасть. ²⁴ Та досі ви не просили ще нічого в Моє ім’я. Тож просіть, і все одержите, щоби радістю сповнилися серця ваші».

Перемога над світом

²⁵ «Про все це Я розповідав вам притчами, щоб не відкривати істинне значення слів Моїх. Та прийде час, коли Я вже не говоритиму притчами, а просто повідаю вам про Отця. ²⁶ Того дня ви зможете просити в Моє ім’я, і Я вже не кажу, що проситиму за вас Отця. ²⁷ Бо Сам Отець вас любить за те, що ви любите Мене. Він любить вас за те, що ви повірили, що Я прийшов від Бога. ²⁸ Так, Я прийшов у цей світ від Отця, а зараз залишаю вас і повертаюся до Нього».

²⁹ І учні сказали Йому: «Ось зараз Ти говориш чітко й відверто і не розповідаєш притчами. ³⁰ Тепер ми знаємо, що Тобі все відомо, і навіть не маєш потреби, щоб Тебе хтось питав. І тому ми віримо, що Ти прийшов від Бога».

³¹ І сказав Ісус: «То тепер ви вірите? ³² Послухайте! Надходить час, і він уже прийшов, коли ви всі розійдетеся. Кожен повернеться до своєї домівки, а Мене залишите. Та Я не самотній, бо Отець Мій зі Мною. ³³ Розповів Я вам про все для того, щоб ви мали через Мене мир та спокій. У цьому світі ви страждатимете, та будьте мужні! Я переміг світ!»