Второзаконие 2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ізраїль іде пустелею

2 Змушені були ми знову рушити до пустелі поблизу Червоного моря, як Господь наказав мені. І ходили ми довкола гір Сеїру багато днів. ² Тоді Господь сказав мені: ³ «Довго вже ходите ви навкруг цих гір. Поверніть на північ. ⁴ А тоді накажи людям: „Ось ви перетнете кордон братів ваших, синів Ісавових, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, тож будьте дуже обережні, ⁵ не бийтеся з ними, бо Я не дав вам їхньої землі ні півстопи, адже віддав Я гори Сеїру Ісаву у власність. ⁶ Заплатите їм гроші за хліб і воду. ⁷ Бо Господь Бог твій благословив тебе у всьому, що ти зробив. Він дбав про тебе в цій великій пустелі. Всі ці сорок років Господь Бог твій був з тобою. Тобі нічого не бракувало”».

⁸ Тож обійшли ми братів наших, нащадків Ісавових, що жили и Сеїрі, пустельним шляхом від Елата до Еціон-Хевера. Потім ми помандрували пустелею Моаву.

Ізраїль в Арі

⁹ Господь мовив до мене: «Не чіпай народу моавського^[a] і не воюй проти нього, бо не дам Я вам нічого з його землі, бо синам Лота^[b] віддав Я Ар^[c] у власність. ¹⁰ Вони були сильні й численні, і високі, мов анакійці. ¹¹ Їх вважали рефаїмами^[d] так само, як і анакійців, але моавійців звуть їх емимцями. ¹² Раніше в Сеїрі жили хореяни, але діти Ісава вигнали їх геть і винищили. І оселились вони там після них, як Ізраїль оселився на землі, яку Господь їм дав.

¹³ Вставайте, переправляйтеся через потік Зеред». Тож ми переправилися через потік Зеред.

¹⁴ Тридцять вісім років мандрували ми від Кадеш-Барнеа до потоку Зеред. До того ціле покоління воїнів у таборі загинуло, як Господь і обіцяв їм. ¹⁵ Рука Господа проти них була, доки Він не вигнав їх геть із військового табору.

¹⁶ І коли всі воїни повмирали поміж людьми, ¹⁷ Господь сказав мені: ¹⁸ «Сьогодні ви перетнете кордон Моаву в Арі. ¹⁹ І коли ти наблизишся до аммонійців^[e], не чіпай їх, і не воюй з ними, бо Я не дам тобі у власність нічого з землі аммонійців. Бо Я віддав її у власність дітям Лота».

²⁰ (Вона вважалася землею рефаїв, вони жили там раніше, й аммонійці називали їх замзуммійцями. ²¹ Це був сильний і численний народ, високий, мов анакійці. Хоча Господь і допоміг аммонійцям вигубити їх і оселитися на їхніх землях. ²² Так само Він зробив і з нащадками Ісава, коли дозволив їм оселитися на землях хореян, яких Він вигубив для них. І живуть вони на їхній землі аж досі. ²³ І Господь вчинив те саме з аввійцями, що жили в поселеннях довкола Ґази. Кафторії, що вийшли з Кафтора^[f], винищили їх і оселилися на їхніх землях).

Війна з аморійцями

²⁴ «Вставайте й рушайте через долину Арнон, бо Я дозволяю тобі розбити Сихона аморійського, царя Хешбона. Тож забирай його землю й воюй з ним. ²⁵ З цього дня буду Я примушувати кожен народ під небесами боятися й справді жахатися тебе. Лиш почувши про тебе, вони злякаються й затремтять перед тобою».

²⁶ Тож я вирядив послів із пустелі Кедемот до Сихона, царя Хешбону, зі словами миру: ²⁷ «Дозволь нам пройти країною твоєю. Ми не звертатимемо з дороги ні праворуч, ні ліворуч. ²⁸ Продай нам харчів за гроші, щоб мали ми що їсти, продай води за гроші, щоб мали ми що пити. Тільки дозволь нам пройти, ²⁹ як дозволили нащадки Ісава, що живуть в Сеїрі, та моавійці, що живуть в Арі. Лиш дозволь переправитися через Йордан у землю, що Господь Бог наш нам надає».

³⁰ Але Сихон, цар Хешбону, відмовився пропустити нас своїми землями, бо Господь Бог твій зробив його впертим, щоб дати тобі завоювати його.

³¹ Тоді Господь сказав мені: «Дивись, Я віддаю тобі Сихона й землю його. Бери й володій його землею, як власною своєю».

³² І Сихон разом зі всім своїм народом виступив до Ягазу, щоб зустрітися з нами в бою. ³³ І Господь Бог наш видав нам його. Тож ми напали на нього й синів його, і всіх його людей. ³⁴ Захопили й знищили ми тоді всі його міста: чоловіків, жінок і дітей. Ми не лишили в живих нікого. ³⁵ Тільки худобу ми взяли як здобич і добро зі здобутих міст. ³⁶ Від Ароера, що в долині Арнон, до міста, що поруч із потоком, аж до Ґілеада—жодного міста не було, яке б ми не змогли здобути. Господь Бог наш віддав нам усе. ³⁷ Не наближалися тільки до землі аммонійців, до жодного з берегів потоку Яввок і міст гірської країни. Так наказав Господь Бог наш.