Бытие 50

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Поховання Ізраїля

50 Йосип припав до обличчя свого батька, ридав над ним і цілував його. ² І наказав тоді Йосип своїм слугам-лікарям забальзамувати батька, і лікарі його забальзамували. ³ На це в них пішло сорок днів, бо саме сорок днів необхідно для бальзамування. Єгиптяни сумували за ним сімдесят днів.

⁴ Коли час жалоби за ним пройшов, Йосип звернувся до фараонових домашніх зі словами: «Якщо я маю прихильність в очах ваших, то скажіть, будь ласка, фараонові: ⁵ „Мій батько змусив мене поклястися йому. Він сказав мені: „Послухай, я помираю. Поховай мене в тій печері, що я собі приготував у землі Ханаанській”. І зараз дозволь мені піти й поховати батька. А потім я повернусь”». ⁶ Фараон відповів: «Іди й ховай свого батька, оскільки він змусив тебе присягнутися йому».

⁷ І Йосип вирушив ховати свого батька. І всі фараонові слуги, старійшини його дому і всі старійшини землі Єгипетської пішли з ним. ⁸ А також цілий Йосипів дім, його брати і дім його батька. Лише діти, отари і стада залишилися в землі Ґошенській. ⁹ Колісниці та вершники також рушили з ними. То була дуже велика процесія.

¹⁰ І прийшовши до токовища Атад^[a], що на тому боці Йордану, вони гірко й голосно ридали. Йосипова жалоба тривала сім днів. ¹¹ Коли ж ханаанці, що жили поблизу, побачили ту скорботу на токовищі Атад, то мовили: «Як гірко Єгиптяни сумують!» І назвали вони те місце Авель-Мицраїм^[b]. Це по той бік ріки Йордан.

¹² Отже, сини Якова зробили для нього те, що він їм наказав. ¹³ Сини перенесли його в землю Ханаанську й поховали в печері, що на полі Махпела поблизу Мамре. Авраам купив те поле як місце поховання у Ефрона-хиттита.

¹⁴ І поховавши батька, Йосип повернувся до Єгипту разом з братами своїми й усіма, хто ходив з ним ховати його батька.

Йосип прощає своїх братів

¹⁵ Йосипові брати злякалися, що помер їхній батько. Вони сказали: «Може, Йосип усе ще ненавидить нас і хоче помститися за те зло, що ми заподіяли йому». ¹⁶ І послали вони сказати йому:

«Перед смертю твій батько наказав: ¹⁷ „Перекажіть Йосипові ось що. Зараз прости братам своїм, будь ласка, провину їхню і гріх. Вони й справді вчинили зле з тобою”. Тож пробач, будь ласка, провину слуг Бога твого батька».

І засумував Йосип від цього послання. ¹⁸ Тоді брати його також прийшли й упали перед ним і сказали: «Поглянь, ось ми, раби твої». ¹⁹ Та Йосип сказав їм: «Не бійтеся. Хіба ж я Бог, щоб карати вас? Ні, я не Бог. ²⁰ Ви задумали зло проти мене, та Бог перетворив його на добро, щоб сталося те, що є сьогодні, щоб зберегти життя багатьом. ²¹ Отже, не бійтеся зараз. Я підтримуватиму вас і ваших дітей». Так він заспокоїв їх добрим словом.

Останні дні Йосипа і його смерть

²² І Йосип залишився з батьковим домом в Єгипті. І прожив він сто десять років. ²³ Йосип діждався Ефраїмових дітей і внуків. І сини Макіра, Манассіїного сина, також сиділи на Йосипових колінах.

²⁴ І сказав тоді Йосип братам своїм: «Я помираю. Та знаю, що Бог дбатиме про вас. Він виведе вас із цієї землі до землі, яку обіцяв Він Авраамові, Ісаакові та Якову». ²⁵ І Йосип узяв з Ізраїлевих синів таку клятву: «Коли Бог прийде до вас, то ви заберете звідси мої кістки».

²⁶ І помер Йосип, коли йому було сто десять років. Його забальзамували й поклали в труну в Єгипті.