Бытие 41

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Фараонів сон

41 Два роки по тому фараонові приснився сон, наче він стоїть на березі ріки Ніл. ² І виходить із Нілу сім корів, та такі гарні та вгодовані! І почали вони пастися в очереті. ³ І ще сім корів вийшло з Нілу за ними, та такі бридкі та худі! Поставали вони поруч з тими на березі Нілу. ⁴ Тоді бридкі та худі корови з’їли гарних та вгодованих. На цьому фараон прокинувся. ⁵ І знову він заснув, і сниться йому вдруге: сім колосків з зерном, повні та гарні, і виростають вони з одного стебла. ⁶ Ще сім колосків, але тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру виростають за ними. ⁷ Потім тонкі колоски поглинули сім повних та гарних колосків. І прокинувся фараон, але то був лише сон.

⁸ Вранці дух його занепокоївся. І послав він по всіх чародіїв Єгипту та по своїх мудреців і розповів їм свої сни. Але ніхто не зміг розтлумачити їх фараонові.

Розповідь про Йосипа

⁹ Та головний виночерпій сказав фараонові: «Сьогодні я згадав свої провини. ¹⁰ Якось фараон розгнівався на своїх слуг і кинув мене й головного пекаря до в’язниці, під нагляд начальника варти. ¹¹ Однієї ночі кожному з нас приснилися сни, та кожний з них мав своє значення. ¹² З нами там був молодий єврей-раб, слуга начальника варти. Ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, кожному значення його сну. ¹³ І сталося так, як він казав нам. Мене повернули на мою посаду, а пекаря повісили».

Йосип у фараона

¹⁴ То фараон послав по Йосипа, і його швиденько вивели з темниці. Йосип поголився, перевдягнувся й прийшов до фараона. ¹⁵ Фараон і каже йому: «Мені приснився сон, і немає нікого, хто може розтлумачити його. Та я чув про тебе, що ти вмієш тлумачити сни».

¹⁶ Йосип відповів фараонові: «Не я, але можливо Бог матиме ласку пояснити сни фараонові». ¹⁷ А фараон каже Йосипу: «У сні моєму стояв я на березі ріки Ніл. ¹⁸ Аж раптом виходять із Нілу сім вгодованих і добрих корів і пасуться в очереті. ¹⁹ За ними ще сім корів виходять, та такі бідні, бридкі й геть худі! Я ніколи не бачив таких бридких у всьому Єгипті. ²⁰ І пожерли ті худі бридкі корови перших сімох, Угодованих. ²¹ І навіть тоді, коли вони пожерли їх, ніхто не міг сказати, що вони пожерли їх, вони залишилися такі ж бридкі, як і раніше. Тоді я прокинувся. ²² Далі я бачив уві сні сім колосків із зерном, і були вони повні та добрі, і росли вони з одного стебла. ²³ За ними росло ще сім колосків, зів’ялі, тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру. ²⁴ Тоді тонкі колоски проковтнули сім гарних. Я розповів це своїм жерцям, але ніхто з них не зміг розтлумачити того».

Йосипове тлумачення снів

²⁵ Тоді Йосип сказав фараону: «Фараонові сни мають єдине значення. Бог повідомив фараонові про те, що Він згодом вчинить. ²⁶ Сім добрих корів—сім (добрих) років, і сім добрих колосків з зерном—це також сім (добрих) років. Це один і той же сон. ²⁷ Сім худих і бридких корів, що вийшли слідом за першими—це сім (поганих) років. Також і сім тонких колосків, зморщених від східного вітру—це сім голодних років. ²⁸ Ось чому я кажу фараонові, що Бог відкрив йому те, що Він згодом зробить.

²⁹ Послухай, протягом семи років добробут пануватиме на всій єгипетській землі. ³⁰ За ними настануть сім голодних років, і весь добробут забудеться на єгипетській землі, і голод занапастить країну.

³¹ Час достатку забудеться через голод, що настане, бо буде він дуже тяжкий. ³² А що сон повторився фараонові двічі, то це означає, що було це призначено Богом, і що Бог зробить так, що все це незабаром збудеться.

³³ Тож нехай зараз фараон знайде розумного й мудрого чоловіка і поставить його над усією єгипетською землею. ³⁴ Нехай фараон вибере й призначить наглядачів за землею, щоб вони збирали п’яту частину всього, що дає єгипетська земля, протягом семи років статків. ³⁵ Вони мусять зібрати все збіжжя за ті сім урожайних років, що настануть. Вони також мусять заготовити хліб, згідно з фараоновим наказом, у містах і зберігати його. ³⁶ І ці харчі будуть запасом для країни на сім голодних років, що прийдуть на Єгипетську землю, щоб голод не занапастив землю».

³⁷ Сказане дуже сподобалося фараонові та всім його підлеглим. ³⁸ Фараон сказав своїм підлеглим: «Чи можемо ми знайти чоловіка такого, як цей, що має Дух Божий у собі?» ³⁹ І звернувся фараон до Йосипа: «Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає нікого розумнішого й мудрішого від тебе. ⁴⁰ Ти відповідатимеш за мій дім, а мої люди слухатимуться твого слова. Лиш я на троні буду вищим від тебе». ⁴¹ І ще сказав фараон Йосипу: «Послухай-но, я доручаю тобі правити всією єгипетською землею».

⁴² Тоді фараон зняв з пальця перстень зі своєю печаткою і надів його Йосипові на палець. Потім він вбрав Йосипа в тонкі льняні шати і почепив золотий ланцюжок йому на шию. ⁴³ І везли Йосипа на другій за фараоновою колісниці, і люди гукали поперед нього: «Вклоняйтеся!» Тож доручив фараон йому правити всією єгипетською землею. ⁴⁴ І сказав фараон Йосипу: «Я фараон, тому без твого дозволу ніхто у всій землі Єгипетській не посміє ворухнути рукою, чи ступити ногою».

⁴⁵ І дав фараон Йосипові ім’я Цафенат-Панеа^[a]. Він також дав йому за дружину Асенат, дочку Потіфера, жреця з Она. І пройшов тоді Йосип по всій землі Єгипетській.

⁴⁶ Йосипу було тридцять років, коли він почав служити фараону, єгипетському царю. Залишивши фараона, він подорожував по всій єгипетській землі. ⁴⁷ Протягом семи врожайних років земля рясно родила. ⁴⁸ Йосип збирав увесь хліб семи років, коли був достаток у Єгипті, і складав його в містах. Він складав у містах хліб, зібраний навколо кожного з них. ⁴⁹ І зібрав Йосип зерна так багато, як того піску морського, так багато, що перестав міряти. Його було дуже багато.

⁵⁰ Перед тим, як настали голодні роки, у Йосипа народилося двоє синів. Їх народила йому Асенат, дочка Потіфера, жреця з Она. ⁵¹ Йосип назвав первістка Манассією^[b], мовивши: «Бог дав мені забути про всі мої біди, про батьків дім». ⁵² Другого сина Йосип назвав Ефраїмом^[c], мовивши: «Бог дав мені дітей на землі тривог моїх».

Голод

⁵³ Скінчилися сім років достатку в Єгипетській землі. ⁵⁴ І прийшли сім голодних років, як і казав Йосип. Голод був по всіх землях, але у всьому Єгипті скрізь був хліб. ⁵⁵ Коли ж у всьому Єгипті почав відчуватися голод, люди заволали до фараона щодо хліба, та фараон сказав усьому Єгипту: «Звертайтеся до Йосипа й робіть те, що він вам скаже».

⁵⁶ Коли голод охопив усю країну, Йосип повідчиняв усі комори, де зберігалося зерно, і почав продавати його єгиптянам, бо голод лютував на єгипетській землі. ⁵⁷ Люди з усіх усюд приходили в Єгипет до Йосипа, щоб купити хліба, бо голод лютував по всій землі.