Бытие 21

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Народження Ісаака

21 Господь виявив свою прихильність до Сарри й усе виконав. ² Як Він і сказав, Сарра завагітніла й народила Авраамові в його старості сина саме в той час, який вказав їй був Господь. ³ І назвав Авраам сина, що народила йому Сарра, Ісааком.

⁴ Коли Ісаакові сповнилося вісім днів, Авраам зробив йому обрізання, як і звелів Бог. ⁵ Авраамові було сто років, коли в нього народився син Ісаак.

⁶ Сарра тоді й каже: «Бог дарував радість мені. Нехай же кожен, хто почує це, радіє разом зі мною». ⁷ І Сарра додала: «Хто міг сказати Авраамові, що я, Сарра, доглядатиму дітей? Але це збулось, і я народила йому, старому, сина».

Вигнання Аґар з Ізмаїлом

⁸ Хлопчик ріс, і коли настав час відлучати його від грудей, того ж дня Авраам влаштував велике свято. ⁹ Сарра побачила, як грається син Аґар, єгиптянкою народжений Авраамів первісток, з її сином Ісааком^[a]. ¹⁰ І вона сказала Авраамові: «Прожени геть цю рабиню з хлопцем, бо її син не повинен стати спадкоємцем разом із моїм Ісааком». ¹¹ Прикро стало Авраамові, засмутився він через свого сина Ізмаїла.

¹² І сказав тоді Бог Авраамові: «Не турбуйся про хлопчика і свою рабиню. Виконай все, як Сарра того хоче, бо твоїх нащадків визнаватимуть через Ісаака. ¹³ Сина рабині Я також зроблю батьком великого народу, бо він твій син».

¹⁴ Авраам устав раненько, взяв хліба й бурдюк води і дав Аґар. Поклавши все це їй на плечі, він відіслав її разом з хлопчиком. І пішла вона мандрувати через пустелю до Беершеби^[b] й заблукала. ¹⁵ Коли вода в бурдюку скінчилася, Аґар посадила дитину під кущ. ¹⁶ Вона відійшла й сіла на відстані, щоб не бачити, як помирає хлопчик. Аґар промовила: «Не можу я дивитися, як помирає дитина без води».

¹⁷ Та Бог почув плач хлопчика і Ангел Божий промовив до Аґар із небес: «Що трапилося, Аґар? Не бійся. Бог почув плач дитини. ¹⁸ Вставай! Підніми хлопчину й міцно тримай його за руку. Я зроблю його батьком великого народу».

¹⁹ І відкрив їй Бог очі, і побачила вона криницю з водою. Підійшла Аґар, набрала повний бурдюк води й дала напитися хлопчику.

²⁰ Хлопець ріс, і Бог був з ним. Ізмаїл жив у пустелі й став лучником. ²¹ Мати знайшла йому жінку єгиптянку, й жили вони в пустелі Паран^[c].

Угода між Авраамом і Авімелехом

²² Якось Авімелех та Фікол, воєначальник, сказали Авраамові: «Бог з тобою у всьому, що ти робиш. ²³ Тож поклянись мені перед Богом, що ти не зрадиш ні мене, ні дітей моїх, ані нащадків. Будеш милостивий до мене, як я до тебе. Поклянись, що будеш відданий тій землі, на якій живеш». ²⁴ І відповів Авраам: «Клянусь!»

²⁵ Тоді Авраам поскаржився Авімелехові про криницю з водою, що захопили його слуги. ²⁶ Авімелех відповів: «Я не знаю, хто це вчинив. Ти мені не казав, а я не чув про це дотепер».

²⁷ Авраам привів вівцю та худобину й дав їх Авімелехові. І уклали вони удвох угоду. ²⁸ Авраам поставив іще сім^[d] овечок осібно від отари. ²⁹ І спитав тоді Авімелех: «Що означає те, що ти поставив сімох овечок окремо?» ³⁰ Авраам відповів: «Якщо ти приймеш овечок від мене, то це буде доказом того, що я викопав цю криницю». ³¹ Отож те місце й стали називати Беершебою^[e], оскільки вони двоє поклялися там.

³² Так Авраам та Авімелех уклали угоду біля Беершеби. Після цього Авімелех і Фікол, воєначальник, повернулися до землі Филистимської. ³³ І посадив Авраам тамарискове дерево біля Беершеби. І під ним він поклонявся Господу, Богу Всевишньому. ³⁴ І жив Авраам у землі Филистимській іще довго.