Add parallel Print Page Options

Бог укладає Угоду з Аврамом

15 Після всього, що сталося, Аврамові прийшло Слово Господнє у з’яві. Господь мовив: «Не бійся, Авраме. Я—твій захист. І матимеш ти дуже велику винагороду». Але Аврам відповів: «О, Господи, мій Володарю! Яку винагороду Ти даси мені? Я й досі бездітний, а спадкоємцем моїм стане Еліезер із Дамаска». І додав Аврам: «Ти не дав мені дітей, тож слуга, народжений у домі моєму, успадкує все від мене».

І Слово Господнє долинуло до нього: «Цей раб не успадкує від тебе нічого, а спадкоємцем твоїм стане твій власний син». Тоді Господь вивів Аврама надвір і сказав: «Поглянь на небо і спробуй полічити зірки. Якщо можеш». Тоді Він додав: «Матимеш стільки нащадків, як отих зірок у небі».

І Аврам повірив у Господа. І Господь записав це Аврамові на карб як праведність. Потім Він мовив: «Я Господь, Який вивів тебе з Ура халдейського, щоб віддати цю землю тобі у власність». Аврам тоді спитав: «Господи, мій Володарю! Як я знатиму, що володію нею?»

І відповів йому Господь: «Візьми для Мене трирічну телицю, трирічну козу і трирічного барана, а також горлицю і молодого голуба». 10 Аврам приніс усе, як Господь звелів і порозрубував тварин навпіл. Тоді поклав одну половину проти другої, але птахів не розрубав. 11 Трохи згодом злетілись на м’ясо великі птахи, але Аврам порозганяв їх.

12 Коли сонце сідало і сон почав долати Аврама, глибока й жахлива темрява спустилася на нього. 13 І сказав Авраму Господь: «Ти мусиш знати, що нащадки твої будуть чужинцями в чужій країні. І стануть вони рабами в тій країн і будуть гноблені чотириста років. 14 Але Я судитиму той народ, що поневолить їх. І вийдуть тоді твої нащадки звідти з великими здобутками. 15 А ти житимеш довго і в мирі, потім прилучишся до своїх пращурів[a], і поховають тебе. 16 Твій народ повернеться на ці землі через чотири покоління, бо міра беззаконня аморійців іще не сповнилася».

17 Після заходу сонця стало темно. І раптом стовп диму, немов із печі, і вогню, наче хто запалив смолоскип, пройшли між половинками розрубаних тварин[b].

18 Того дня Господь уклав Угоду з Аврамом, кажучи: «Я віддаю цю землю твоїм нащадкам. Від ріки Єгипетської[c] до великої ріки Євфрат.

19 Це землі кенітів, кенизійців, кадмонійців,

20 хиттитів, перизійців, рефаїв,

21 аморійців, ханаанців, ґірґашитів та євуситів».

Footnotes

  1. 15:15 прилучишся… пращурів Тобто «помреш».
  2. 15:17 між… тварин Це означало, що Бог «підписав» або «скріпив печаткою» Угоду, укладену з Аврамом. У ті часи, коли люди укладали Угоду, в доказ своїх чесних намірів вони мали пройти між половинками розрубаних тварин, промовляючи щось на зразок «Нехай зі мною станеться те саме, якщо я порушу Угоду».
  3. 15:18 ріки Єгипетської Йдеться про потік, що звався Ваді-ель-Ариш. Слово «Ваді» означає «річка».