Add parallel Print Page Options

12 І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.

А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.

І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.

На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.

На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.

І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.

А ранком було мені слово Господнє таке:

Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.

13 І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.

14 А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...

15 І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!

16 А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!

17 І було мені слово Господнє таке:

18 Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.

19 І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.

20 І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

21 І було мені слово Господнє таке:

22 Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?

23 Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.

24 Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.

26 І було мені слово Господнє таке:

27 Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

Віщування про вигнання

12 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони—непокірний народ. Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім. Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання. На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам. Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю».

Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах.

Вранці слово Господа дійшло до мене: «Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти? 10 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”. 11 Скажи їм: „Я—знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені. 12 Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю. 13 Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її[a]. 14 Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо—і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем. 15 Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах. 16 Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь”».

17 Слово Господа дійшло до мене: 18 «Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду. 19 Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там. 20 Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я—Господь”».

21 Слово Господа дійшло до мене: 22 «Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській:

Не збудуться ведіння пророцькі,
    лихо нескоро прийде к нам».

23 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм:

Наблизилися дні, коли кожна з’ява збудеться,
    та лихо прийде до кожного у хату».

24 «Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського. 25 Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав»,—проголошує Господь Бог.

26 Слово Господа дійшло до мене: 27 «Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє. 28 Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.

Footnotes

  1. 12:13 побачить її Ворог виколе йому очі, тож він не побачить тієї землі.