Числа 14

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Люди знову нарікають

14 Усе зібрання голосно закричало, і тієї ночі люди плакали. ² Весь народ Ізраїлю нарікав на Мойсея та Аарона. Вся громада сказала їм: «Чому ж не померли ми в Єгипті? Чом не померли в пустелі? ³ Навіщо Господь веде нас у цю землю, щоб полягти від меча? Жінки й діти наші стануть здобиччю. Чи не краще нам повернутися до Єгипту?»

⁴ Вони казали одне одному: «Оберем собі вождя й повернемося до Єгипту».

⁵ Мойсей та Аарон упали долілиць перед усім зібранням народу Ізраїлю. ⁶ Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих, хто розвідував землю, розідрали на собі одяг (від суму). ⁷ Вони сказали всій громаді народу ізраїльського: «Земля, якою ми мандрували та яку розвідували, то дуже добра земля. ⁸ Якщо Господь задоволений нами, Він приведе нас до цієї землі й дасть нам її, ту землю, що тече молоком і медом. ⁹ Тож не бунтуйте проти Всевишнього Бога й не лякайтеся народу цієї землі, вони нам не зможуть протистояти. Вони беззахисні, а з нами Господь. Не бійтеся їх».

¹⁰ Уся громада погрожувала побити їх камінням. Тоді всьому народу Ізраїлю явилася слава Господня в наметі зібрання. ¹¹ І сказав Господь Мойсею: «Доки ці люди відвертатимуться від Мене? Доки не довірятимуть Мені, не зважаючи на всі чудеса, що Я явив серед них? ¹² Я вражу їх моровицею, вигублю їх, але зроблю з вас народ більший і дужчий за вас».

¹³ Тоді Мойсей сказав Господу: «Тоді єгиптяни почують про це, бо Ти силою Своєю вивів народ цей з-поміж них. ¹⁴ І скажуть вони про те мешканцям цієї країни. Вони чули, о Господи, що Ти з народом Своїм. Бо бачили Тебе віч-на-віч, і хмара Твоя перебуває над ними, і йдеш Ти поперед них у хмарному стовпі вдень і у стовпі вогню вночі. ¹⁵ Якщо Ти вигубиш народ цей, тоді інші народи, почувши про це, скажуть: ¹⁶ „Оскільки Господь був не спроможний привести народ Свій у землю, що Він їм пообіцяв, тож вигубив їх у пустелі”.

¹⁷ Тож тепер нехай сила Володаря буде величезною, як Ти й обіцяв. ¹⁸ Господь нескорий на гнів, велике милосердя Його. Він прощає гріх^[a] і переступ, але прощаючи, не вибачає. Він карає дітей, онуків і правнуків за гріхи батьків їхніх. ¹⁹ Тож, будь ласка, прости гріх народу цього з великого милосердя Свого, як Ти прощав народ цей, відколи вийшли вони з Єгипту і досі».

²⁰ І промовив Господь: «Гаразд, Я прощаю за словом твоїм. ²¹ Але як Я живу і як уся земля сповниться славою Господньою, ²² так усі ті, хто бачив славу Мою і Мої дива, що Я їх явив у Єгипті й пустелі, всі, хто випробовували Мене десять разів і не слухалися наказів Моїх, ²³ не побачать землі, що Я її пообіцяв батькам їхнім. Тим, хто зневажав Мене, не ввійти туди. ²⁴ Та оскільки слуга мій Калев мислить інакше і слідує віддано за Мною, Я приведу його до землі, куди він ходив, і нащадки його володітимуть нею. ²⁵ В долині живуть амаликійці й ханаанці. Тож завтра поверніться й рушайте в пустелю дорогою до Червоного моря».

Господь карає народ

²⁶ І сказав Господь Мойсею та Аарону: ²⁷ «Доки ця нечестива громада нарікатиме на Мене? Я чув нарікання народу Ізраїлю на Мене. ²⁸ Скажіть їм, що мовить Господь: „Так само, як Я живу, Я зроблю з вами те, про що ви говорили переді Мною. ²⁹ Ви помрете в цій пустелі—всі ви, перелічені за повним вашим числом, кожен від двадцяти років і старше, хто нарікали на Мене. ³⁰ Не ввійти вам у землю, де Я присягнувся дати вам, за винятком Калева, сина Єфунне, та Ісуса, сина Навина. ³¹ А дітей ваших, про яких ви казали, що стануть вони здобиччю, Я приведу туди, і вони пізнають землю, якою ви знехтували. ³² А ви помрете в цій пустелі.

³³ Діти ваші блукатимуть пустелею сорок років і страждатимуть від невірності вашої, доки всі ви не помрете в цій пустелі. ³⁴ Ви нестиме кару за гріхи ваші сорок років, за числом днів, що ви розвідували землю, тобто сорок років, рахуючи один рік за кожен день. Тоді ви зрозумієте, що то значить, коли Я проти вас”.

³⁵ Я, Господь, кажу: „Я насправді вчиню це з усією цією нечестивою громадою, що зібралася разом проти Мене, всі вони помруть у пустелі. ³⁶ Мужі, яких Мойсей послав розвідати землю, які повернулися й спричинили нарікання всієї громади проти Мене, принісши лиху звістку про цю землю, ³⁷ ті мужі, що принесли погану звістку про землю, помруть від чуми перед Господом. ³⁸ Тільки Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих мужів, що пішли розвідати землю, лишатимуться живими”».

Народ намагається ввійти в Ханаан

³⁹ Коли Мойсей промовив слова ці всьому народу Ізраїлю, люди страшенно засмутилися. ⁴⁰ Вони встали рано-вранці й пішли високо в гори. І мовили вони: «Ось ми тут. Ми підемо до того місця, про яке говорив Господь, бо ми згрішили».

⁴¹ Тоді Мойсей мовив: «Чого ж ви й тепер не слухаєтеся наказу Господа? Це не вдасться вам! ⁴² Не робіть цього, щоб не перемогли вас вороги ваші, бо немає Господа поміж вас. ⁴³ Бо амаликійці та ханаанці будуть там проти вас, і поляжете ви від меча, бо відвернулися від Господа, і Господа з вами не буде».

⁴⁴ Та вони вперто йшли в гори, хоч ковчег Заповіту Господнього й Мойсей не покинули табору. ⁴⁵ Амаликійці та ханаанці, що жили у тих горах, зійшли й напали на них, і переслідували їх аж до Хорми.