Revised Common Lectionary (Complementary)
16 Нехай зненацька смерть тих ворогів підкосить,
розверзнеться земля й живцем їх проковтне,[a]
бо плодять тільки зло в своєму домі.
17 Але до Бога я звернусь по допомогу,
Господь мене спасе.
18 Невпинно молюся я вранці, вдень і вночі,
і Він прислухається до голосу мого.
19 Багато битв довелось мені пройти,
та Бог незмінно рятував мене,
і повертав невраженою душу мою.
20 Почує Бог мене. Довічний цар,
Який престол повік займає,
їх покарає. Села
Вони ж бо не міняються,
ніколи Бога не боялись і не шанували.
21 Порушивши Угоду, в бій пішли на тих людей,
з якими мир уклали.
22 Гладенько стелять у промовах пишних,
про мир розводяться й виношують війну.
Слова у них масні, мов та олія,
та ріжуть ще гостріш, ніж ріже меч.
23 Тягар турбот усіх полиш на Бога,
опікою тебе Він огорне,
образить праведника не дозволить він.
7 Тоді цар страшенно розлютився, залишив келих і вийшов у сад, а Гаман стояв і молив царицю Естер за своє життя, бо розумів, що кара царя буде сповна.
8 Коли цар повернувся з саду знову до бенкетної зали, Гаман лежав долілиць біля дивана Естер. І цар сказав: «Невже він навіть і царицю буде ґвалтувати, коли я в домі?» Не встиг цар мовити ті слова, як Гамана вже вбили[a]. 9 Тоді Харбона, один із царських євнухів, сказав: «Якраз і шибениця стоїть у Гамана біля дому, п’ятдесят ліктів[b] заввишки, Гаман приготував її для Мордекая, чоловіка, що попередив царя». І сказав цар: «Гамана там повісити». 10 Отож повісили Гамана на тій самій шибениці, яку він приготував для Мордекая. І гнів царський вгамувався.
Царський наказ допомогти євреям
8 Того ж дня цар Артаксеркс віддав цариці Естер маєток Гамана, ворога євреїв. Цар наблизив до себе Мордекая, бо Естер розповіла йому, що Мордекай її родич. 2 І передав цар перстень з печаткою Мордекаю, а Естер призначила Мордекая відповідальним за маєток Гамана.
3 Естер впала до царевих колін і знову звернулася до царя. Вона плакала й благала милості його, аби відвернути зло Гамана аґаґійського, ту змову, що плів він проти євреїв. 4 І цар простягнув до Естер золоте берло, і підвелася Естер, і встала перед царем.
5 Тоді вона мовила: «Якщо ласка царя, і я знайшла милість у тебе, і якщо моє прохання справедливе в очах царя, і він добрий до мене, то нехай відізвані будуть ті листи, що є змовою Гамана, сина Гаммедата аґаґійського, в яких Гаман наказав винищити євреїв по всіх царських провінціях. 6 Бо як я можу витримати, коли бачу, яке лихо спіткало мій народ? Як я можу пережити, коли бачу винищення свого роду?»
7 Цар Артасеркс сказав цариці Естер і єврею Мордекаю: «Я віддав маєток Гамана Естер, а його повісили на шибениці, бо замислив він повбивати євреїв. 8 Тепер ви напишете до євреїв, що ви вважаєте за потрібне, від імені царя. І скріпите царською печаткою, бо наказ, писаний від імені царя й запечатаний царською печаткою, не може бути змінено».
9 Тоді ж покликали царських писарів. І було то на третій місяць, місяць Сиван, двадцять третього дня. І новий наказ було написано, такий, як звелів Мордекай, до євреїв, до сатрапів, до правителів і вельмож у провінціях від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій: до кожної провінції її писемністю, і до кожного народу його мовою, і до євреїв їх письмом та їхньою мовою. 10 І писав Мордекай той наказ від царського імені й запечатував царським перснем з печаткою. І розіслав він листи гінцями, і помчали вони верхи на найкращих конях з царської стайні.
11 Ось що згідно з царським наказом дозволялося євреям по всіх містах:
«Збиратися й захищати своє життя. Знищувати, вбивати й винищувати всіх озброєних людей з будь-яких народів чи провінцій, які на них нападають, на їхніх жінок і дітей, а маєтки ворогів грабувати».
12 День, установлений для всіх провінцій царя Артасеркса, був тринадцятим днем дванадцятого місяця Адара. 13 Той наказ було передано як закон в усі провінції і проголошено всім народам. Усе було зроблено, щоб євреї підготувалися до того особливого дня, коли могли б помститися своїм ворогам. 14 Гінці на царських конях за царським наказом гнали якнайшвидше. Отож закон той також було проголошено і в столиці Сузі.
15 А Мордекай вийшов від царя, вбраний у царський одяг, пурпурний та білий, у золотому вінці, в білому вбранні й пурпуровій мантії. А місто Суза веселилося й раділо. 16 Для євреїв то був світлий день радості, щастя й честі.
17 І в кожній провінції, в кожному місті, куди лиш приходив царський наказ і хоч де був би проголошений той закон, радість і щастя, свято й благоденство наставали для юдеїв. І багато інших народів землі ставали юдеями, бо вони почали боятися євреїв.
Любіть ворогів ваших
(Лк. 6:27-28, 32-36)
43 «Ви чули, що сказано: „Люби ближнього свого і ненавидь ворога”(A). 44-45 Та кажу Я вам: „Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то яку винагороду ви матимете? Чи не так чинять збирачі податків? 47 Якщо ви вітаєте лише братів своїх, то що особливого в цьому? Чи не так чинять погани?[a] 48 Тому будьте досконалими, такими, як Отець ваш Небесний”».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International