5 Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.

² (5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!

³ (5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,

⁴ (5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

⁵ (5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.

⁶ (5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.

⁷ (5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

⁸ (5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

⁹ (5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!

¹⁰ (5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

¹¹ (5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!

¹² (5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

38 Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

² (38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

³ (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

⁴ (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

⁵ (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

⁶ (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

⁷ (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

⁸ (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

⁹ (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

¹⁰ (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

¹¹ (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

¹² (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

¹³ (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

¹⁴ (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

¹⁵ (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

¹⁶ (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

¹⁷ (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

¹⁸ (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

¹⁹ (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

²⁰ (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

²¹ (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

²² (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

41 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!

² (41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

³ (41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.

⁴ (41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

⁵ (41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?

⁶ (41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...

⁷ (41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:

⁸ (41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...

⁹ (41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!

¹⁰ (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,

¹¹ (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.

¹² (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!

¹³ (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

42 Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

² (42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

³ (42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

⁴ (42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

⁵ (42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

⁶ (42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

⁷ (42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

⁸ (42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

⁹ (42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

¹⁰ (42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

¹¹ (42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!