A A A A A
Bible Book List

Псалми 32-35 Ukrainian Bible (UKR)

32 Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,

блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!

Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,

бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.

Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!

Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.

Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!

Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.

10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!

11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!

33 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!

Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,

заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,

бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!

Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!

Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.

Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.

Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,

бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.

10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,

11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!

12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!

13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,

14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:

15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!

16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,

17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,

18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,

19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,

21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!

22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

34 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!

(34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!

(34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!

(34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.

(34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!

(34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.

(34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.

(34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!

(34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

10 (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.

11 (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!

12 (34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?

13 (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.

14 (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!

15 (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,

16 (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.

17 (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.

18 (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.

19 (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:

20 (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!

21 (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.

22 (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!

35 Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes