A A A A A
Bible Book List

Йов 11-13 Ukrainian Bible (UKR)

11 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

10 Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

11 Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

12 Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

13 Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

14 якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

15 тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

16 Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

17 Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

12 А Йов відповів та й сказав:

Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.

Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

12 Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

13 Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

14 Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

15 Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

18 Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

23 Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!

13 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes