Софонія 1-3
Ukrainian Bible
1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.
3 Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.
4 І руку Свою простягну Я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками,
5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготовив, посвятив Своїх покликаних.
8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу Я князів, і синів царя, і всіх, хто зодягає одежу чужинну.
9 І навіщу Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
10 І буде в дні тому, говорить Господь, голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків.
11 Ридайте, мешканці Махтешу, бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло.
12 І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.
13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.
14 Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,
16 день сурмлення й окрику проти укріплених міст та проти високих міських заборолів.
17 І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.
18 Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.
2 Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,
2 поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!
3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
4 Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.
5 Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!
6 І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,
7 і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.
8 Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.
9 Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.
10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
11 Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.
12 Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.
13 І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.
14 І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його.
15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!
3 Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!
2 Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.
3 Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
4 Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.
5 Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.
6 Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!
7 Я йому говорив: Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!
8 Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!
9 Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.
10 З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.
11 Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
12 І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.
13 Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.
14 Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
15 Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла!
16 Того дня буде сказане Єрусалимові: Не бійся! Сіонові: Нехай не опустяться руки твої!
17 Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
18 Тих, що сумують за святами, Я позбираю, від тебе вони, тягарем над ними був сором.
19 Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.
20 Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь.
Софония 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Це слово Господа, що було Софонії, синові Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Езекії, за часів правління царя Юдеї Йосії, сина Амона.
День Господнього суду над людьми
2 Так говорить Господь:
«Я неодмінно вигублю все з лиця землі.
3 Я вигублю людину й тварину,
Я вигублю птаха в небі, й рибу в морі,
і все нечестиве, що веде до гріха.
Я остаточно викоріню людину з лиця землі».
Так говорить Господь:
4 «Я занесу руку над Юдеєю
й над усіма мешканцями Єрусалима.
Я зітру всі сліди й пам’ять про Ваала
та його священиків.
5 Я вигублю тих,
що низько вклоняються на дахах будинків своїх,
вшановуючи воїнство Небесне[a],
і тих, хто низько вклоняється, присягаючись Господу,
і водночас цареві своєму Мілкому.
6 Я вигублю тих, хто відвернувся від Господа,
не шукав Господа, не звертався до Мене».
7 Замовкніть перед Господом, Володарем моїм,
бо день Господній[b] близько вже,
бо Господь приготував жертву
і посвятив запрошених гостей Своїх[c].
8 Так говорить Господь:
«У день пожертви Господньої
Я покараю вельмож царських і синів царя,
і всіх тих, хто рядиться в чуже[d].
9 Того дня Я напущу кару на кожного,
хто переступить поріг храму Господнього[e],
і тих, хто сповнив дім Володаря Свого
насильством і шахрайством».
10 Так говорить Господь:
«Того дня крик по допомогу
лунатиме від Рибної брами,
лемент ітиме від Нової частини міста[f]
і страшенний гуркіт доноситиметься з вершин.
11 Голосіть, жителі Мортару,
бо винищено всіх торговців,
вигублено всіх купців багатих.
12 Тоді Я обшукаю Єрусалим зі світильником
і покараю самовдоволених і впевнених,
бо процвітали вони довго, тих, що твердять собі:
„Господь нічого не робить!
Від Нього ні добра, ані зла немає”.
Тож Я знайду та покараю їх.
13 Багатство їхнє стане здобиччю для інших,
оселі їхні стануть руїнами.
Вони зведуть будинки, та в них не житимуть,
насадять виноградники, та вина з них не питимуть».
14 «Великий день Господа вже близько,
він наближається швидко.
Гіркий голос у дня Господнього—
то воїнів крики.
15 Цей день—день гніву, клопотів і труднощів,
спустошення й руїни, день темряви й мороку,
день пітьми й чорних хмар.
16 То день сурми і гуків бойових (як у війни годину)
проти укріплених міст і високих башт.
17 Я наведу біду на людство,
тож никатимуть вони, мов сліпі.
Бо проти Господа згрішили, кров їхня розіллється,
немов порох, а плоть їхню розкидають, як гній.
18 Ніяке срібло й золото не зможуть порятувати їх
у день гніву Господнього.
Ревний вогонь Його пожере всю землю,
Він остаточно й жахливо знищить
усіх мешканців землі».
Бог просить людей змінити своє життя
2 Люди безсоромні,
змініть серця свої,
2 поки вас не розвіяли, мов полову,
що зникає за день,
поки палкий гнів Господній
не впав на вас,
поки день Господнього гніву
не настав для вас.
3 Господа шукайте, всі ви, сумирні краю цього,
ви, хто дотримувалися настанов Господніх.
Шукайте праведності й покори!
Шукайте, можливо ви знайдете схованку
у день Господнього гніву.
Господь покарає сусідів Ізраїлю
4 Бо Ґазу буде покинуто, Ашкелон зруйновано,
опівдні Ашдод буде спустошено,
а Екрон[g] викорінено[h].
5 Горе тим филистимлянам, хто живе біля моря,
горе народу критському[i]!
Слово Господа—проти вас:
«Ханаане, земле филистимська, Я тебе зруйную,
Я вигублю всіх мешканців твоїх».
6 Приморські землі пасовиськом стануть,
притулком для пастухів, кошарами для овець.
7 Край цей належатиме решткам народу Юдеї.
Вони випасатимуть там худобу.
Увечері вони лягатимуть спати у будинках Ашкелона,
бо Господь їхній Бог дбатиме про них
і віддасть їм те, що було забране від них.
8 «Я чув докори Моава й образи аммонійців,
що вони кидали Моєму народу,
і як вони вихвалялися тим, що забирали їхні землі,
щоб приєднати їх до своїх кордонів.
9 Тому так само правда, як те, що Я є,—
говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю,—
Моав спіткає доля Содома,
а аммонійців—доля Ґоморри.
Тоді земля заросте бур’янами,
вкриється сіллю, як у Мертвому морі,
і стане пусткою навіки.
Решта Мого народу захопить їх,
ті, хто лишилися з народу Мого, успадкують їх».
10 Ось що матимуть вони за пиху свою,
бо ображали народ Господа Всевишнього
і збиткувалися з нього.
11 Господь страшним їм стане,
бо винищить усіх ідолів землі.
І тоді всі народи світу вклоняться низько Йому,
кожен у своєму домі, в кожному далекому краю.
12 «Навіть ви, ефіопи, поляжете від Мого меча»,—
каже Господь.
13 Він простягне руку Свою на північ
і знищить Ассирію.
Він з Ниневії зробить руїну,
суху, немов пустеля.
14 Тоді отари й усіляка звірина
спочиватимуть посеред неї.
Сови кричатимуть у вікна
і ворони сидітимуть на одвірках;
чорні птахи будуть вити гнізда в тих безлюдних,
порожніх будівлях.
15 Ниневія—це таке пихате місто,
що так собі безпечно живе,
але воно стане такою пусткою,
що тільки дикі звірі мешкатимуть там.
Кожен, хто повз нього йде,
присвисне і махне рукою, дивлячись,
якою руїною воно стало.
Єрусалим у майбутньому
3 Горе тобі, Єрусалиме,
бунтівному й опоганеному гріхом місту,
що гнобить людей,
2 воно нікого не слухається
і не сприйняло ніякої науки.
Воно Господу не вірило,
до свого Бога не йшло.
3 Його вельможі, наче рикаючі леви,
його судді—вовки нічні,
що пожирають здобич враз.
4 Його пророки нерозсудливі й зрадливі.
Його священики осквернили те, що є святим,
й заподіяли шкоду Закону.
5 Та Господь все ще живе у цьому місті,
й Він не чинить зла.
Від ранку до ранку допомагає Він Своєму народові,
та творить для нього тільки добро.
Жодного разу не зробить Всевишній для людей того,
що було б нечестиве або соромне.
6 Господь говорить:
«Я винищив народи, твердині їхні зруйновано.
Я спустошив вулиці їхні,
тож ніхто не ходить ними.
Міста їхні обезлюдніли,
тож ніхто в них більше не живе.
7 Сказав Я так, щоб безумовно,
ти боялася Мене, та прийняла Мою науку.
Тоді ж дім твій не буде зруйнований,
та не нашлю жодної кари на тебе,
що Я приготував.
Але вони знову зухвало беруться
за свої огидні діла!»
8 «Тому чекайте на Мене,—говорить Господь,—
на день, коли Я встану свідчити проти вас,
бо таке Моє рішення:
скликати народи, зібрати царства,
щоб міг Я вилити на вас Свій гнів, всю палку лють,
бо Мій ревний вогонь пожере всю землю.
9 Тож тоді очищу Я мови народів,
щоб усі вони призивали ім’я Господа,
щоб вони Мені служили одностайно».
Останні настанови
10 З-за річок Ефіопії народ Мій, що був розвіяний,
але молиться Мені, принесе Мені пожертви.
11 Того дня не будеш ти соромитися всіх тих злочинів,
заподіяних проти Мене.
Бо тоді Я заберу від тебе хвальків твоїх пихатих,
і ти вже більш ніколи не поводитимешся
так зухвало на Моїй Святій горі[j].
12 Але Я лишу серед тебе немічних та вбогих людей,
що покладатимуться на ім’я Господа.
13 Ті рештки Ізраїлю, що залишуться в живих,
не чинитимуть зла, не брехатимуть,
не знайдеться в устах їхніх язика зрадливого,
бо вони будуть пастися й спочивати у мирі,
і не буде їм чого лякатися.
Пісня радості
14 Співай, дочко Сіону,[k]
Ізраїлю, втішайся!
Радій і веселись від усього серця, Єрусалиме!
15 Господь твій вирок скасував,
відкинув ворогів твоїх.
Господь з царем Ізраїлю,
тож більше не боятиметься лиха цар.
16 Єрусалиму буде сказано в той день:
«Сіоне, не лякайся, будь сильним!
17 Бо Господь твій Бог з тобою, як воїн-рятівник.
Співатиме Він й радо прославлятиме тебе,
і відновить Він любов Свою до тебе.
З криками радості Він буде тішитися з тебе,
як у святковий день.
18 Я прожену твій сором,
не збиткуватимуться більше з тебе[l].
19 Край покладу Я всім, від кого ти страждаєш.
Врятую Я кульгавих і розпорошених
та зберу їх до купи.
Я дам їм славу й шану в кожнім краї світу,
де їх раніш ганьбили.
20 Настане час, і Я вас приведу додому,
тоді Я зберу вас і дам вам славу й шану
серед усіх народів землі.
Тоді Я ваші долі відновлю
перед очима вашими».
Так каже Господь.
Footnotes
- 1:5 воїнство Небесне Поклоняючись зіркам або планетам, неначе богам, які контролюють їх життя.
- 1:7 день Господній День, коли Господь переможе ворогів Своїх.
- 1:7 Господь… гостей Своїх У цьому вірші день суду порівнюється з приношенням Господу мирної жертви, коли люди очищалися для того, щоб спожити їжу у присутності Бога.
- 1:8 всіх… в чуже Йдеться про тих, хто прийняв чужоземні звички, релігію тощо.
- 1:9 переступить… Господнього Можливо, тут маються на увазі священики, котрі поклонялися іноземним богам. Див.: 1 Сам. 5:5.
- 1:10 від Нової… міста Північна частина Єрусалима, яка з’явилася за 50 років до часів Софонії. Дослівний переклад «Друга чверть».
- 2:4 Ґаза, Ашкелон, Ашдод, Екрон Це були филистимські міста.
- 2:4 викорінено Це слово звучить подібно до слова «филистимляни». Також див.: Зеф. 2:6.
- 2:5 народу критському Филистимляни були родом з острова Крит.
- 3:11 на Моїй… горі Тобто на «Сіоні». Див.: «Сіон».
- 3:14 дочко Сіону Або «Єрусалим».
- 3:18 Я прожену… з тебе У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле.
Об'явлення 16
Ukrainian Bible
16 І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
2 І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
3 А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.
4 Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
5 І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
6 Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
7 І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
8 А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
9 І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
10 А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
11 і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
12 Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
13 І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
14 це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
17 Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
18 І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
19 І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
20 І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
21 І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...
Откровение 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Сім чаш гніву Божого
16 Тоді почув я гучний голос, що промовив із храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
2 І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу[a] його.
3 Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.
4 Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров. 5 І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:
«Ти справедливий у вироках Своїх.
Ти Той, Хто є і завжди був,—єдиний святий.
6 Бо пролили люди кров святих і пророків,
отож дав Ти і їм крові напитися.
Саме на це вони й заслуговують».
7 І почув я, як вівтар промовив:
«Так, Господи Боже Всемогутній,
Твій суд—праведний і справедливий».
8 Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні. 9 І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
10 Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики. 11 Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.
12 Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу. 13 І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби. 14 Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.
15 «Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»
16 Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.
17 Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у храмі. Він сказав: «Збулося!» 18 І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі. 19 Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву. 20 Зникли всі острови й гори. 21 І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів[b], падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.
Copyright © 2007 by Bible League International