A A A A A
Bible Book List

Числа 35-36 Ukrainian Bible (UKR)

35 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!

36 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,

і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.

І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.

А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.

І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.

Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.

І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.

А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.

І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.

10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.

11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.

12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.

13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.

'Числа 35-36' not found for the version: Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version.
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

Від Марка 10:1-31 Ukrainian Bible (UKR)

10 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

Покине тому чоловік свого батька та матір,

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

11 І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

12 І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

13 Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

15 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

16 І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

18 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

27 Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

Від Марка 10:1-31 Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Ісус говорить про розлучення

10 І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм. Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?» Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?» Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа [a]».

Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших. Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою” [b]. Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю. І стануть вони єдиною людиною” [c], і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть. Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом». 10 Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це. 11 І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб. 12 І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».

Ісус благословляє дітей

13 Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм. 14 Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.

15 Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде». 16 Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.

Ісус розмовляє з багатим чоловіком

17 Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» 18 На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. 19 Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”». [d]

20 Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей». 21 Ісус подивився на чоловікаі, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».

22 Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. 23 Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»

24 Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже! 25 Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». 26 Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?» 27 Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».

28 Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!» 29-30 Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також — нагороду вічного життя в прийдешні часи. 31 Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».

Footnotes:

  1. Від Марка 10:4 розвідного листа Див. Повторення Закону 24:1.
  2. Від Марка 10:6 Буття 1:27; 5:2.
  3. Від Марка 10:8 Буття 2:24.
  4. Від Марка 10:19 Вихід 20:12-16, Повторення Закону 5:16-20.
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

Viewing of
Cross references
Footnotes