Add parallel Print Page Options

15 Двадцятого й сьомого року Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.

Він був віку шістнадцяти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і два роки. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.

І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.

Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.

І вдарив Господь царя, і він був прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів ув осібному домі. А над домом був Йотам, царів син, він судив народ Краю.

А решта діл Азарії та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

І спочив Азарія з своїми батьками, і його поховали з його батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Йотам.

Тридцятого й восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, син Єровоама, на шість місяців.

І робив він зле в Господніх очах, як робили батьки його, не відступився від гріхів Єровоама, Наватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

10 І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів син, і бив його перед народом і вбив його, і зацарював замість нього.

11 А решта діл Захарія, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

12 Оце Господнє слово, що Він промовляв до Єгу, говорячи: Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні. І сталося так.

13 Шаллум, Явешів син, зацарював тридцятого й дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював місяць часу в Самарії.

14 І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового сина, в Самарії, і вбив його, і зацарював замість нього.

15 А решта днів Шаллума та змова його, яку він учинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

16 Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все, що в ньому, і границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а все вагітне повитинав.

17 Тридцятого й дев'ятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, на десять літ.

18 І робив він зле в Господніх очах, не вступився від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. За його днів

19 прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.

20 А Менахем розклав це срібло на Ізраїля, на всіх вояків, щоб дати асирійському цареві, по п'ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка. І вернувся асирійський цар, і не стояв там у Краю.

21 А решта діл Менахема та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

22 І спочив Менахем з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Пекахія.

23 П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія, син Менахемів, на два роки.

24 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

25 І вчинив на нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арґовом та з Ар'єм, а з ним було п'ятдесят чоловіка з ґілеадян. І він убив його, і зацарював замість нього.

26 А решта діл Пекахії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

27 П'ятдесятого й другого року Азарії, Юдиного царя, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, син Ремалії, на двадцять років.

28 І робив він зло в Господніх очах, ні відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

29 За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.

30 А Осія, син Елин, склав змову на Пекаха, сина Ремалії, і вдарив його та й убив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.

31 А решта діл Пекаха та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

32 Другого року Пекаха, сина Ремалії, Ізраїлевого царя, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.

33 Він був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.

34 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя, робив він.

35 Тільки пагірки не були знищені, народ іще приносив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму Господнього дому.

36 А решта діл Йотама та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

37 За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії.

38 І спочив Йотам із своїми батьками, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Ахаз.

16 Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.

Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид.

І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.

І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір'ях, та під усяким зеленим деревом.

Тоді прийшов Рецін, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли вони Ахаза, та не змогли звоювати.

Того часу Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едомляни прибули до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.

І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: Я твій раб та син твій, вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене.

І взяв Ахаз срібло та золото, знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, і послав дарунка до асирійського царя.

І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.

10 І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського жертівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови.

11 І збудував священик Урія жертівника, як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску.

12 І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.

13 І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того жертівника.

14 А мідяного жертівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.

15 І наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву, і цілопалення цареве та хлібну його жертву, і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього. А щодо мідяного жертівника, то я розважу.

16 І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.

17 А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяних волів, що під ним, і поставив його на камінну підлогу.

18 І закритий суботній перехід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.

19 А решта діл Ахаза, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

20 І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.

Азарія, цар юдейський

15 На двадцять сьомий рік правління царя Ізраїлю Єровоама в Юдеї почав царювати Азарія, син Амазії, царя юдейського. Йому було шістнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом п’ятдесяти двох років. Його матір звали Єколія, родом вона була з Єрусалима. Уззія чинив так, як було праведно в очах Господа, як і його батько Амазія. Однак узвишшя не знесли, і люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння.

Господь наслав на царя проказу і був він хворий на проказу аж до самої смерті. Він жив в окремому будинку, а Йотам, царський син, відповідав за палац й правив народом тієї землі.

А щодо інших подій за часів царювання Азарії та всього, чим він займався, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї.

Азарія спочив зі своїми батьками і був похований коло своїх батьків у Давидовому місті. Йотам, його син, став царем після нього.

Захарія, цар ізраїльський

На тридцять восьмому році правління царя Юдеї Азарії царем Ізраїлю в Самарії став Захарія, син Єровоама. А правив він протягом шести місяців. В очах Господніх він чинив зле, як і його предки. Він не відвернувся від Єровоамових, сина Невата, гріхів, які змусив коїти й Ізраїль.

10 Шаллум, син Явеша, намислив змову проти Захарії. Він кинувся на нього в Івлеамі[a], вбив його й узявся царювати замість нього. 11 Про інші події тих часів, коли правив Захарія, написано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 12 Ось і сповнилось Господнє слово, звернене до Єгу: «Твої нащадки сидітимуть на ізраїльському троні аж по четверте покоління».

Шаллум, цар ізраїльський

13 Шаллум, син Явеша, став царем на тридцять дев’ятому році правління царя Юдеї Уззії. Всього один місяць він царював у Самарії. 14 Якраз тоді Менагем, син Ґаді, підійшов до Самарії з Тирці. Він напав на Шаллума, сина Явеша, в Самарії, убив його й почав правити замість нього.

15 Усі інші події часів Шаллума та його змова, усе це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.

16 Тоді Менагем, вирушивши з Тирци, напав на Тифсу, не пощадив нікого ні в місті, ні на околицях, адже люди відмовилися відчинити браму. Ось він і винищив Тифсу, а всім вагітним порозтинав мечами лона.

Менагем, цар Ізраїлю

17 На тридцять дев’ятому році правління Азарії, царя Юдеї, син Ґаді, Менагем став царем Ізраїлю. І правив він у Самарії протягом десяти років. 18 Він чинив зле в очах Господа. За все своє правління він таки не відвернувся від гріхів Єровоама, сина Невата, які він змусив коїти й Ізраїль.

19 Саме тоді вдерся ассирійський цар Пул і Менагем віддав йому тисячу талантів[b] срібла, щоб заручитися його підтримкою і зміцнити свою владу в царстві. 20 Менагем зібрав ці гроші з Ізраїлю. Кожен заможний чоловік мав здати п’ятдесят шекелів[c] срібла, щоб розрахуватися з ассирійським царем. Так ассирійський цар відступився й більше не топтався по землях.

21 А щодо решти подій за часів правління Менагема, всього, чим він займався, усе це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 22 Менагем спочив зі своїми батьками, і на зміну йому прийшов його син Пекагія.

Пекагія, цар Ізраїлю

23 На п’ятдесятому році правління Азарії, юдейського царя, в Самарії царем Ізраїлю став Пекагія, син Менагема. Він правив протягом двох років. 24 Пекагія чинив зле в очах Господніх. Він не відвернувся від гріхів Єровоама, сина Невата, які змусив коїти й Ізраїль. 25 Один з наближених Пекагії, вельможа на ймення Пека, син Ремалії, сплів змову проти нього. Зібравши п’ятдесят ґілеадців, він з їхньою допомогою вчинив збройний напад на Пекагію разом з Арґовом та Аріє[d] в одній з кімнат царського дому, що добре охоронялася. Ось так Пека, вбивши Пекагію, став царем.

26 Про інші події за часів правління Пекагія та всі його справи описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.

Пека, цар Ізраїлю

27 На п’ятдесят другому році правління царя Юдеї Азарії, царем Ізраїлю в Самарії став Пека, син Ремалії. І правив він протягом двадцяти років. 28 Він чинив зле в Господніх очах, не відвернувся від гріхів Єровоама, син Невата, які змусив коїти й Ізраїль.

29 Коли Ізраїлем правив Пека, Тіґлат-Пілезер, ассирійський цар, напав і захопив Іжон, Авель-Бет-Мааку, Яноа, Кедеш, Хазор, Ґілеад, Ґалилею, включно з землями Нафталі, вигнавши народ до Ассирії. 30 Тоді Гошеа, син Ели, вчинив змову проти Пеки, сина Ремалії. Він напав на нього і вбив, перехопивши собі владу. Він став царем на двадцятий рік правління Йотама, сина Уззії.

31 Усі інші події часів Пеки та все, що він робив, описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.

Йотам, цар Юдеї

32 На другий рік правління Пеки, сина Ремалії, царя Ізраїлю, Йотам, син Уззії, царя Юдеї, став юдейським царем. 33 Йому на той час виповнилося двадцять п’ять років, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. Його матір звали Єруша, яка була дочкою Задока. 34 Йотам чинив праведно в очах Господа, як і його батько Уззія, 35 але ж узвишшя він не зніс. Люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння. Йотам збудував Верхню браму храму Господнього.

36 А щодо інших подій за правління Йотама та всього, чим він займався, все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 37 Тієї днини почав Господь засилати в юдейські краї арамійського царя Рецина та Пеку, сина Ремалії. 38 Йотам спочив зі своїми батьками, й поховали його з предками у місті Давида, батьковому місті. Його син Агаз почав царювати після нього.

Агаз, цар Юдеї

16 На сімнадцятому році царювання Пеки, сина Ремалії, царем Юдеї став Агаз, син Йотама, царя Юдеї. Агазу виповнилося двадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. На відміну від свого предка Давида, він не чинив праведно в очах Господа його Бога. Він робив те, що й ізраїльські царі, і навіть приніс у жертву на вогні свого сина[e], перейнявши огидні звичаї інших народів, яких Господь вигнав перед тим, як ізраїльтяни осіли у цій землі. Агаз приносив жертви й спалював запашне куріння на узвишшях, пагорбах й під кожним деревом.

Тоді арамійський цар Рецин та ізраїльський цар Пека, син Ремалії, царя ізраїльського, вирушили в похід на Єрусалим і взяли в облогу Агаза, але перемогти його не змогли.

На той час арамійський цар Рецин повернув Араму Елат, витіснивши звідти юдеїв. Едомійці прийшли тоді в Елат, де й живуть дотепер.

Агаз вислав гінців, щоб ті передали Тіґлат-Пілезеру, ассирійському цареві, таке: «Я—твій підлеглий, а ти мені неначе батько. Прийди й визволи мене з рук арамійського царя та ізраїльського царя, які на мене напали». І ось Агаз узяв срібло та золото, що було в Господньому храмі та скарбниці царського палацу, й послав ці скарби в дарунок ассирійському цареві. Цар Ассирії виконав прохання і, напавши на Дамаск, захопив його. Жителів Дамаска він вислав до Кира, а Рецина стратив.

10 Тоді цар Агаз вирушив до Дамаска на зустріч з царем Ассирії Тіґлат-Пілезером. У Дамаску він побачив вівтар. Замалювавши його, він надіслав священику Урії малюнок з усіма подробицями. 11 Тож священик Урія збудував вівтар, точнісінько за ескізом, який надіслав з Дамаска цар Агаз, ще й встигнувши закінчити його до повернення царя Агаза. 12 Коли цар повернувся з Дамаска й побачив вівтар, він підійшов до нього й приніс жертву. 13 Він приніс жертву всеспалення та хлібну жертву, вилив ливну жертву й покропив вівтар кров’ю своєї мирної жертви. 14 Мідний вівтар, який стояв перед Господом між новим жертовником та Господнім храмом, і переніс із передньої частини храму, встановивши його з північного боку нового жертовника.

15 А потім цар Агаз наказав священику Урії таке: «На цьому новому великому вівтарі принось вранішні жертви всеспалення та вечірні хлібні жертви, царські жертви всеспалення та хлібні жертви, а також жертви всеспалення від усіх людей краю, їхні хлібні та ливні жертви. Скроплюй вівтар кров’ю жертв всеспалення та інших жертв. А я використаю бронзовий вівтар для звертань за порадою». 16 Священик Урія зробив усе так, як наказав йому цар Агаз.

17 Цар Агаз познімав як бокові поставці до чаші, де відбувалося омовіння, так і саму чашу з пересувного столика. Він також зняв Море з бронзових волів і встановив його на кам’яну підлогу. 18 Він розібрав криту терасу, де відбувалися суботні зібрання, побудовану в храмі, й царський перехід до храму Господнього, щоб догодити ассирійському цареві.

19 А щодо інших подій за часів правління Агаза та всього, що він зробив, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 20 Агаз спочив із своїми батьками й був похований поряд із ними в місті Давида, а після нього почав царювати його син Езекія.

Footnotes

  1. 15:10 в Івлеамі Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«прилюдно».
  2. 15:19 тисячу талантів Приблизно 34,5 т.
  3. 15:20 п’ятдесят шекелів Приблизно 575 г.
  4. 15:25 разом з Арґовом та Аріє Існує припущення, що цих імен у первісному тексті не було.
  5. 16:3 Він… сина Або «Змусив сина пройти через вогонь».

Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.

Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.

Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.

Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?

Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.

Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.

Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.

Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.

Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?

10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?

11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.

12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?

13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.

14 І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,

15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.

16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.

18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.

Read full chapter

Ісус і Никодим

І був там чоловік на ім’я Никодим. Він був фарисеєм і одним з юдейських вождів. Якось уночі прийшов він до Ісуса й каже: «Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, посланий Богом, бо ніхто не здатен на такі чудеса, як Ти, якщо його не підтримує Бог».

«Істинно кажу вам,—відповів тоді Ісус,—якщо хтось прагне побачити Царство Боже, людина має знову[a] народитися. Хто не народився знову, той не бачитиме Царства Божого».

«Але якщо людина вже стара, як же може вона народитися знову?—Запитав Никодим.—Адже ніхто не може повернутися в черево материнське і знову вийти з нього».

«Істинно кажу вам,—відповів тоді Ісус,—людина має знову народитися від води і Духа. Бо якщо вона не пройде через народження водою і Духом, то не ввійти їй до Царства Божого. Все, народжене від людської плоті,—це плоть, а від Духа народжене—духовне. Не дивуйся з Моїх слів про те, що маєш знову народитися. Вітер дме туди, куди заманеться. Ти чуєш його завивання, та не знаєш, звідки дме вітер і куди. Так і з кожним народженим від Духа Святого»[b].

«Як же це може бути?»—запитав Никодим. 10 Ісус на те сказав йому: «Ти поважний вчитель народу ізраїльського і не знаєш цього? 11 Істинно кажу: ми говоримо про те, що знаємо і розповідаємо про те, що бачили, та ви, люди, не приймаєте свідчення нашого. 12 Я розповідав вам про земні речі, та ви не вірите Мені. Як же ви повірите, коли говоритиму про Небесне? 13 Ніхто не зійшов на небо, крім Того, Хто зійшов звідти—Сина Людського.

14 Мойсей підніс на жердині змію в пустелі[c]. Так само буде і з Сином Людським—Він також мусить бути піднесений. 15 І тоді всі, хто вірить у Нього, одержать вічне життя[d]. 16 Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя.

17 Не на осуд світу послав Бог Свого Сина, а на те, щоб світ через Нього спасся. 18 Того, хто вірує в Нього, не буде засуджено, але того, хто не вірить, вже засуджено, бо він не повірив у Єдиного Сина Божого.

Read full chapter

Footnotes

  1. 3:3 знову Або «з вище».
  2. 3:8 Духа Святого Або «вітра».
  3. 3:14 Мойсей… в пустелі Числ. 21:4-9.
  4. 3:15 Деякі богослови вважають, що розповідь Ісуса з Никодимом продовжується по 21 вірш.