2 хроніки 25
Ukrainian Bible
25 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь може дати тобі більше від цього!
10 І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.
11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...
13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
14 І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.
2 Летопись 25
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Амазія, цар Юдеї
25 Амазії сповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Єгоаддін і була вона родом з Єрусалима. 2 Він робив те, що було правильне в Господніх очах, але не від щирого серця. 3 Зміцнивши свою владу, він стратив тих вельмож, які вбили його батька-царя. 4 Але він не повбивав їхніх синів, бо діяв згідно з тим, що записано в книзі Закону Мойсея, де Господь наказав: «Батьків не слід вбивати за провини дітей і дітей не можна вбивати за вчинки батьків—кожен має прийняти смерть за свої власні гріхи»[a].
5 Амазія скликав усіх юдеїв і за родами підпорядкував їх командирам тисячних та сотенних загонів—усіх юдеїв та веніаминіїв. Тоді він зробив перелік усіх, кому виповнилося двадцять років і старше і з’ясував, що їх було триста тисяч чоловік, придатних для військової служби, тих, хто вправно володів списами та щитами. 6 Він також найняв сто тисяч воїнів з Ізраїлю за сто талантів[b] срібла.
7 Але до нього прийшов чоловік Божий і сказав: «О царю, ці війська ізраїльські не повинні виступати з тобою, бо Господь не з ізраїльтянами та ні з ким з людей Ефраїмових. 8 Навіть якщо ти підеш і відважно битимешся, Бог завдасть тобі поразки від ворога, бо у владі Божій допомогти чи завдати поразки».
9 Амазія спитав чоловіка Божого: «А як же з тією сотнею талантів, шо я заплатив ізраїльському війську?»
Чоловік Божий відповів: «Господь може дати тобі набагато більше».
10 Отож Амазія розпустив військо, що прийшло до нього від Ефраїма, і відправив людей по домівках. Вони дуже розлютилися на юдеїв і пішли додому у великому гніві. 11 Тоді Амазія зібрав усю свою мужність і повів своє військо в Солону долину, де він убив десять тисяч людей Сеїра[c]. 12 А ще юдейське військо взяло в полон десять тисяч чоловік. Вони відвели їх на вершину скелі й скинули вниз. Отож усі вони розбилися.
13 Тим часом війська, які Амазія відіслав назад і яким не дозволив брати участі у війні, напали на юдейські міста від Самарії до Бет-Горона. Вони вбили три тисячі чоловік і забрали величезну кількість здобичі.
14 Коли Амазія повернувся після розгрому едомійців, він приніс із собою божків людей Сеїра. Він встановив їх як своїх богів, поклонявся їм і спалював для них запашне куріння. 15 Гнів Господній упав на Амазію. Він послав до нього пророка, що сказав: «Чому ти радишся з богами цих людей, які навіть свій народ не змогли врятувати від тебе?»
16 Він іще не скінчив говорити, як цар сказав йому: «Хіба ми призначали тебе радником царя? Облиш! Бо будеш страчений!»
Отож пророк замовк, але зазначив: «Я знаю, що Господь вирішив знищити тебе, бо ти вчинив таке й не вислухав моєї поради».
17 Порадившись зі своїми радниками, цар Юдеї Амазія послав такий виклик Єгоашу, сину Єгоагаза, який доводився сином Єгу, царя Ізраїлю: «Приходь, поміряємося силами сам-на-сам».
18 Але Єгоаш, цар ізраїльський, так відповів Амазії, царю юдейському: «Чортополох ливанський надіслав листа кедру ливанському: „Віддай свою дочку заміж за мого сина”. Потім пробігав дикий ливанський звір й розтоптав чортополох. 19 Ти собі кажеш, що підкорив Едом, і пнешся від пихи. Але залишайся вдома! Навіщо шукати собі клопоту, це тільки призведе до твого падіння, а також падіння Юдеї?»
20 Однак, Амазія не послухався, бо то Бог так зробив, адже Він мав віддати їх Єгоашу за те, що вони йшли за богами Едома. 21 Отож Єгоаш, цар ізраїльський виступив. Він зустрівся віч-на-віч з Амазією, юдейським царем, в Бет-Шемеші, що в Юдеї. 22 Ізраїльтяни розбили юдеїв, і ті розбіглися по своїх домівках. 23 Ізраїльський цар Єгоаш захопив у полон Амазію, юдейського царя, сина Йоаша, який доводився сином Агазії, в Бет-Шемеші. Єгоаш привів його в Єрусалим і зруйнував єрусалимську стіну від Ефраїмової брами до Кутньої брами—частину муру чотириста ліктів[d] завдовжки. 24 Він забрав усе золото й срібло та всі речі, знайдені у храмі Божому, за якими наглядав Овед-Едом, разом з усім скарбом із царського палацу та кількома полоненими й повернувся до Самарії.
25 Юдейський цар Амазія, син Йоаша, прожив ще п’ятнадцять років після смерті Єгоаша, сина Єгоагаза, царя ізраїльського. 26 Щодо інших подій за часів правління Амазії від початку до кінця, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. 27 Як Амазія відвернувся від Господа, деякі люди сплели змову проти нього в Єрусалимі, тож він утік до Лахиша, але вони послали людей за ним у Лахиш і там убили його. 28 Його на конях привезли до Єрусалима, де він був похований коло своїх батьків у Давидовому місті.
Copyright © 2007 by Bible League International