Add parallel Print Page Options

28 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.

І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.

І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.

І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.

А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.

10 А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,

13 та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!

14 І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.

15 І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.

16 Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.

17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.

18 А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.

19 Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.

21 Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.

22 А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.

23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!

24 І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...

25 І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.

26 А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.

Агаз, цар Юдеї

28 Агазу виповнилося двадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. На відміну від свого предка Давида, він не чинив праведно в очах Господа. Він робив те, що й ізраїльські царі, а також виготовляв литих бовванів, щоб поклонятися Ваалу. Він спалював запашне куріння в долині Бен-Гінном[a] і приніс у жертву своїх синів, яких спалив за гидотним звичаєм народів, яких Господь вигнав перед тим, як ізраїльтяни осіли у цій землі. Агаз приносив жертви та спалював запашне куріння на узвишшях та під кожним деревом.

Тому Господь його Бог віддав його царю Араму. Арамійці перемогли його, захопили багато полонених і привели їх у Дамаск. Агаза теж було віддано в руки царя Ізраїлю, який завдав йому великої поразки.

Одного дня Пека, син Ремалії, убив сто двадцять тисяч воїнів у Юдеї, бо юдеї зрадили Господа, Бога їхніх батьків. Зикрі, ефраїмський воїн, убив Маасію, сина царя, Азрікама, наближеного царя, який відповідав за палац, та Елкана, другу людину після царя. Ізраїльтяни у своїх братів захопили в полон двісті тисяч жінок, синів і дочок. Також вони взяли величезну здобич, яку забрали до Самарії.

Але був там пророк Господній на ім’я Овед. Отож вийшов він назустріч війську, саме коли вони поверталися до Самарії. Він сказав їм: «Оскільки Господь Бог ваших батьків був дуже розлючений на юдеїв, Він віддав їх вам у руки, і ви винищували їх з такою люттю, що вона зійшла аж до небес. 10 А тепер ви маєте намір перетворити цих чоловіків і жінок Юдеї та Єрусалима на рабів. Але ж хіба самі ви безгрішні перед Господом вашим Богом? 11 Отож послухайте мене! Відпустіть братів своїх, яких ви взяли як полонених, бо страшний гнів Господній упаде на вас».

12 Тоді кілька вождів Ефраїма: Азарія, син Йоханана, Верекія, син Мешіллемота, Єхізкая, син Шаллума, та Амаза, син Хадлая—виступили проти тих, хто повертався з війни. 13 «Не слід приводити сюди полонених,—казали вони,—бо ми будемо винні перед Господом. Чи хочете ви ще додати до своїх гріхів та провин? Наша вина і так дуже велика, і гнів Його страшний впаде на Ізраїль».

14 Отож воїни відпустили полонених і віддали здобич у присутності всіх наближених та всього зібрання. 15 Люди, призначені поіменно, взяли одяг зі здобичі й повдягали тих полонених, що були роздягнені. Вони дали їм вбрання і взуття, їжу та воду, а також лікувальні мастила. Усіх слабих посадили на віслюків. Так вони доставили їх до їхніх братів у Єрихон, місто пальм, а самі повернулися до Самарії.

16 У цей час цар Агаз звернувся по допомогу до ассирійського царя. 17 Едомійці знову прийшли й напали на Юдею, і забрали багато полонених. 18 А тим часом филистимляни робили набіги на міста, що розташовані біля підніжжя гір та в юдейському Неґеві. Вони захопили й зайняли Бет-Шемеш, Айжалон та Ґедерот, а також Соко, Тимну й Ґимзо з довколишніми поселеннями. 19 Господь принизив Юдею за те, що Агаз, ізраїльський цар, сприяв гріхам в Юдеї, а сам був найбільш невірним Господу. 20 Тіґлат-Пілезер, цар ассирійський, прийшов до нього, але замість допомоги приніс лише нещастя. 21 Агаз узяв деякі речі з храму Господнього й царського палацу та від князів і подарував їх царю ассирійському, але це йому не допомогло.

22 В тяжкі часи цар Агаз став іще більш невірний Господу. 23 Він приносив жертви богам людей Дамаска. Ці люди перемогли його, отож він думав так: «Оскільки боги царів Арама допомогли їм, я буду приносити їм жертви. Може, вони допоможуть і мені». Тож вони стали причиною його падіння й падіння всього Ізраїлю.

24 Агаз зібрав і виніс усе начиння з храму Господнього. Він зачинив двері Господнього храму і встановив вівтарі для спалення запашного куріння на кожному перехресті Єрусалима. 25 У кожному місті Юдеї він збудував узвишшя для жертв всеспалення іншим богам, чим викликав гнів Господа Бога його батьків.

26 Інші події його царювання і його діла від початку до кінця описані в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. 27 Агаз спочив із своїми батьками й був похований у Єрусалимі, але не в гробницях царів Ізраїлю, а після нього почав царювати його син Езекія.

Footnotes

  1. 28:3 долина Бен-Гінном Або «геєна»—долина на південь від Єрусалима, де ізраїльтяни приносили своїх дітей у жертву лжебогам.