1 Царств 8

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ізраїль просить дати йому царя

8 Коли Самуїл зістарився, він призначив своїх синів суддями в Ізраїлі. ² Його первістка звали Йоїл, другого сина—Авіжа, і судили вони в Беершебі. ³ Але сини не пішли шляхом батька. Вони збочили: займалися зиском, хабарництвом, не дотримувалися закону й справедливості.

⁴ Тому зібралися старійшини Ізраїлю й прийшли до Самуїла в Раму. ⁵ Вони звернулися до нього: «Ти постарів, а твої сини не пішли твоїм шляхом; признач нам царя, який би нами керував, як водиться у всіх народів». ⁶ Але коли вони попросили, щоб Самуїл призначив їм царя, Самуїл розгнівався і звернувся з молитвами до Господа. ⁷ А Господь йому відповів: «Прислухайся до всього, з чим до тебе звернулися люди. Вони не тебе відштовхнули, вони Мене відштовхнули, щоб не був їхнім царем. ⁸ У всьому, що вони діють, з того дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і дотепер вони нехтують Мною, служать іншим богам; так само вони і з тобою чинять. ⁹ Послухайся їх зараз, але суворо застережи, щоб знали, що з ними робитиме цар, який правитиме ними».

¹⁰ Самуїл передав людям, які прийшли до нього вимагати царя, всі слова Господа. ¹¹ Він так їм сказав: «Ось що зробить цар, який правитиме вами: він забере ваших синів і змусить служити йому. Вони будуть їздовими в колісницях, запряжених кіньми, вони будуть скакати попереду його колісниць. ¹² Декого він призначить тисяцкими, а декого—п’ятидесятниками, а ще інші виготовлятимуть йому зброю та обладнання для колісниць. ¹³ Він забере ваших дочок, щоб змішували духмяні мастила, готували м’ясо, пекли. ¹⁴ Він відбере найкращі землі та виноградники, ще й оливкові сади, й віддасть їх своїм слугам. ¹⁵ Десяту долю вашого збіжжя та виноградників забере у вас і пороздає своїм слугам. ¹⁶ Цар забере собі ваших слуг та рабинь, вашу найкращу худобу^[a], віслюків—для своїх особистих потреб. ¹⁷ Він забере десятину ваших отар, а ви самі перетворитеся на його рабів. ¹⁸ Коли прийде той день, ви кричатиме від того царя, якого собі обрали, але Господь вам не відповість того дня».

¹⁹ Та люди відмовилися слухати Самуїла. «Ні,—закричали вони.—Хочемо царя, аби правив нами. ²⁰ Тоді ми будемо такими ж, як усі інші народи. Цар правитиме, вестиме нас, воюватиме наші битви».

²¹ Коли Самуїл вислухав усе, що йому казали люди, він передав те саме Господу. ²² Господь відповів: «Послухайся, дай їм царя».

Тоді Самуїл звернувся до ізраїльтян: «Розходьтеся по своїх містах».