Add parallel Print Page Options

29 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.

А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.

І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;

на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?

І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.

15 Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!

16 Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!

17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!

19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!

20 І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!

21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.

22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.

23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.

24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.

25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.

26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.

29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,

30 разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.

Дари на храм

29 Цар Давид звернувся до всієї громади: «Мій син Соломон, єдиний Богом обраний, ще молодий і недосвідчений, а діло це велике, бо храм цей не для людини, а для Господа Бога. Що було в мене сили, я приготував для храму Божого золота для виготовлення золотих предметів, срібла для срібних, бронзи для бронзових, заліза для залізних, дерева для дерев’яних, оніксу для кам’яних виробів, різнокольорового каміння для мозаїки, всілякого коштовного каміння та мармуру у великій кількості.

Крім того, у мене є особистий скарб золота та срібла. Оскільки радію я в храмі Божому, то присвячую все це храму Божому. Я тепер віддаю це на храм мого Бога в додаток до всього того, що я приготував для священного храму. А саме: три тисячі талантів[a] щирого золота з Офіра та сім тисяч талантів[b] чистого срібла для покриття стін у кімнатах, золото для виготовлення золотих речей та срібло для срібних предметів і для всілякої роботи ремісників. Хто тепер бажає щиросердо пожертвувати Господу й посвятитися сьогодні?»

Тоді голови родин, голови колін Ізраїлю, командири тисячних і сотенних загонів та царські вельможі почали щиро жертвувати. Вони віддали для служби в храмі Божому: п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв[c] золота й десять тисяч талантів[d] срібла, вісімнадцять тисяч талантів[e] бронзи та сто тисяч талантів[f] заліза. А в кого було коштовне каміння, то віддали до скарбниці храму Господнього під нагляд Єгіела ґершонійського. Народ радів з тих великодушних пожертв, бо віддавали добровільно, від щирого серця Господу. І цар Давид теж мав велику втіху з того.

Давидова молитва

10 Тоді Давиди благословив Господа перед усієї громадою. Давид сказав:

«Благословен Ти, о Господи,
    Боже Ізраїля, нашого батька,
    назавжди і навіки віків!
11 Твої, о Господи, і велич, і могутність,
    і слава, й пишність, і величність.
    Багатство й слава—все від Тебе,
12 і правиш Ти всім навкруги.
    В руках Твоїх сила й могутність,
    і у владі Твоїй дати кожному велич і силу.
13 І тепер, наш Боже, ми дякуємо Тобі
    і прославляємо Твоє славне ім’я.
14 Бо хто я є, і хто є мій народ,
    щоб щиро так підносити Тобі?
    Тобі все те, що ми дістали від Тебе.
15 Бо ж ми чужі для Тебе, пілігрими,
    ми тимчасові, як і наші предки.
    Дні наші на землі, мов тінь без сподівань.
16 О Господи, наш Боже, все оце багатство
    приготували ми для побудови храму для Тебе,
    бо Твоє святе ім’я—від Тебе,
    і все оце Тобі належить.
17 І я знаю, мій Боже, що Тобі відомо,
    що в кожного на серці, праведності Ти радієш.
Із чистим серцем я віддав Тобі усе це,
    я радо все віддав Тобі.
І Твій народ тепер, який присутній тут,
    я бачу, радо й щиросердо жертвує Тобі.
18 О, Господи, Бог наших предків
    Авраама, Ісаака й Ізраїля,
збережи повік це в серці нашого народу
    спрямуй до Себе їхні всі серця.
19 Моєму ж сину Соломону дай праве серце,
    щоб дотримувався заповідей Твоїх,
    настанов, вимог, наказів, щоб усе виконував
    і збудував цей храм, для якого я все приготував».

20 Тоді Давид звернувся до всієї громади: «Благословляйте Господа, вашого Бога». І вся громада благословила Господа, Бога їхніх предків. І вони вклонилися і впали долілиць перед Господом і царем.

Соломон стає царем

21 Наступного дня вони принесли пожертви Господу і жертви всеспалення: тисячу бичків, тисячу баранів і тисячу ягнят, різних напоїв у пожертву та всіляких офір у великій кількості з усього Ізраїлю. 22 Вони їли й пили того дня перед Господом з великою радістю. І вдруге вони зробили царем Соломона[g], сина Давида. Вони перед Господом помазали його князем, а Задока—священиком.

23 Отож Соломон посів престол Господній як цар замість батька свого Давида, і щастило йому в усіх його ділах, і весь Ізраїль корився йому. 24 Всі вельможі й воїни, а також усі сини царя Давида дали присягу бути вірними царю Соломону. 25 Господь вельми звеличив Соломона перед усім Ізраїлем і дав йому царську велич, яку не мав жоден цар Ізраїлю до нього.

Смерть Давида

26 Давид, син Єссея, царював над усім Ізраїлем. 27 Він царював над Ізраїлем сорок років. Сім років він правив у Хевроні, а тридцять три—в Єрусалимі. 28 Він помер у похилому віці, проживши довге життя в багатстві та славі. Потім його син Соломон став царем після нього. 29 Вся історія царювання Давида, від першого дня до останнього, записана в літописі провидця Самуїла, пророка Натана та провидця Ґада, а також 30 повна історія його царювання і влади, всі події, що траплялися з ним та Ізраїлем і з усіма царствами в інших країнах.

Footnotes

  1. 29:4 три тисячі талантів Приблизно 103,5 т.
  2. 29:4 сім тисяч талантів Приблизно 241,5 т.
  3. 29:7 п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв Приблизно 172,5 т.
  4. 29:7 десять тисяч талантів Приблизно 345 т.
  5. 29:7 вісімнадцять тисяч талантів Приблизно 621 т.
  6. 29:7 сто тисяч талантів Приблизно 3450 т.
  7. 29:22 вдруге… Соломона Соломон був обраний царем у той час, коли його брат Адонія намагався сісти на трон. Див.: 1 Цар. 1:5-39.